Роздають пенсії під обстрілами: як на Чернігівщині працює пересувне відділення пошти на кордоні з Росією

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Пересувне відділення пошти їде в прикордонне село. ФОТО: Суспільне Чернігів

"Вони завжди слідкують за нами"

В одному з прикордонних сіл — розбиті хати і обірвані дроти, що висять зі стовпів і лежать на землі. Водій Роман Янченко каже, в селі нема електрики чотири місяці. Сьогодні (23 січня, — ред.) вітер, то дронів не видно, каже Роман. Зазвичай, вони тут у небі постійно. Де видавали пенсію останнього разу, було влучання. Роман каже, ледь встигли вибігти.

"Ми переїжджаємо з місця на місце. Там, де ми попрацюємо в домі — одразу прилітає. Двох будинків вже нема. Вони завжди слідкують за нами".

Роман Янченко. ФОТО: Суспільне Чернігів

Тепер листоноша йде до іншої хати.

"Їй треба подякувати. Нас вона не кидає. От сьогодні (23 січня, — ред.) стріляли. Інші б ніхто сюди не їхав. А вона приїхала. Віддає нам пенсії, віддає газети. І хліб привозить. Все вона привозить", — розповідають місцеві жительки.

Місцеві жительки. ФОТО: Суспільне Чернігів

Окрім "Укрпошти" в село іноді приїздять чоловіки з сусіднього села, привозять хліб. Сьогодні (23 січня, — ред.) не доїхали через обстріли. В селі зараз проживає понад два десятки жителів. Тут одного разу ледь не наїхали на нерозірваний снаряд, говорить Роман Янченко. В одній з поїздок довелось вивозити пораненого: побачили на дорозі чоловіка, який стікав кров’ю.

"Коли завезли, то він вже свідомість втрачав. Вода була у нас в машині — трохи водою відпоювали. У нього наскрізне поранення було".

"Ми просто зв’язок їх з зовнішнім світом"

Одне село в 11-ти кілометрах до російського кордону, інші – від нуля до п'яти кілометрів. Туди не доїжджають дорожні служби — небезпечно. Якщо автівку занесе на узбіччя, є шанс наїхати на міну, каже Роман. З його слів у Карповичах по них відпрацьовував російський танк: поцілив у будинок за пару десятків метрів від них.

Будинок, в який поцілив російський танк. ФОТО: Роман Янченко

Поки обслуговують людей, лунають гучні вибухи. Люди кажуть, що приходи, ймовірно по сусідньому селу.

"Їх кожен день обстрілюють, а вони виписують газети лише для того, щоб машина наша хоча б до них їздила. Ми просто зв’язок їх із зовнішнім світом. Виходить, вони більше нікому не потрібні, щоб поштова машина до них приїжджала, щоб ми привозили їм пенсії, привозили їм продукти", — розповіла Леся Шовкопляс.

Леся Шовкопляс. ФОТО: Суспільне Чернігів

Єдина можливість купити продукти та хліб

Дорога до іншого прикордонного села засипана снігом. До пів шляху попереду чистить трактор. Потім поштова автівка проривається сама — туди не чистять: дуже близько до кордону.

Дорога до прикордонних сіл Чернігівщини. ФОТО: Суспільне Чернігів

Люди не розходяться і чекають на машину, бо це єдина можливість купити продукти та хліб.

"За хлібом сюди ходимо. Одна вдячність пошті. На тиждень же беремо. Нам лише раз на тиждень привозять і все. Тому що тут літають і вдень, і вночі. У нас тут постійні обстріли, тому ми тут такі агресивні. Стріляють день і ніч", — розповіли місцеві.

Люди отримують продукти. ФОТО: Суспільне Чернігів

В останньому на шляху селі кореспонденцію та пенсії розносять поночі під звуки вибухів. Десь поблизу триває обстріл. Тому в автівці періодично виключають фари і дві години поспіль розносять газети по дворах. За день поштове відділення проїхало майже 300 кілометрів.

Новини України