Планетарний диск простягається майже на 640 мільярдів кілометрів – у 40 разів ширший за всю нашу Сонячну систему.
Цей протопланетарний диск не схожий ні на що раніше побачене/ фото NASA
Астрономи за допомогою телескопа “Хаббл” уперше змогли отримати знімки “інкубатора планет” – найбільшого планетарного диска, який коли-небудь спостерігався навколо молодої зірки. Як пише gizmodo.com, гігантський диск газу і пилу обертається навколо молодої зірки приблизно за 1000 світлових років від Землі, породжуючи нові планети. Це не тільки найбільший диск з коли-небудь виявлених астрономами, але також його поведінка відрізняється від усіх тих, що раніше спостерігалися.
Диск простягається майже на 640 мільярдів кілометрів – це приблизно в 40 разів ширше за всю нашу Сонячну систему. Хоча його було вперше виявлено у 2016 році, проте нещодавно астрономи за допомогою телескопа НАСА “Хаббл” змогли отримати перше зображення цього “планетарного інкубатора” у видимому світлі. Нові зображення показали надзвичайно хаотичне середовище, зі смугами речовини, що простягаються далі над і під диском, ніж очікувалося. Як не дивно, ці протяжні нитки зосереджені тільки на одній стороні диска.
23 грудня команда опублікувала свої результати в журналі The Astrophysical Journal, вигадавши для цього загадкового космічного об’єкта прізвисько: “сендвіч Дракули” (диск Чівіто-Дракули), яке відсилає до походження двох дослідників: одного з Трансільванії (батьківщини Дракули) та іншого з Уругваю (батьківщини чівіто, культового сендвіча з біфштексом). При погляді збоку диск, з якого формуються планети, справді нагадує сендвіч із темною центральною смугою, оточеною білими верхнім і нижнім шарами газу і пилу.
Астрономи довгий час вважали, що ці протопланетні диски являють собою відносно впорядковані, спокійні середовища, де планети поступово формуються протягом мільйонів років. Нещодавні дослідження поставили під сумнів це припущення, вказавши на велику складність і різноманітність цих систем.
Модель ранньої Сонячної системи
Диск приховує молоду зірку (або зірки) всередині себе, але дослідники вважають, що він може містити або одну масивну гарячу зірку, або подвійну зоряну пару. Сам диск містить у 10-30 разів більше маси, ніж Юпітер, а це означає, що в ньому достатньо матеріалу для утворення кількох газових гігантів. Таким чином, диск Чівіто-Дракули, по суті, є збільшеною моделлю того, який вигляд мала наша Сонячна система 4,6 мільярда років тому.
“Теоретично, диск Чівіто-Дракули міг би містити велику планетну систему”, – каже заявила Крістіна Монш, провідна авторка дослідження. Тому цей диск є природною лабораторією для вивчення формування планет.
Раніше астрономи відкрили буквально “по сусідству” із Землею нову екзопланету, яка може бути найкращим кандидатом для пошуку позаземного життя. Планета, відома як GJ 251c, обертається навколо червоного карлика на відстані 18,2 світлових років від нас у сузір’ї Близнюків, і її маса приблизно в 3,84 раза більша за масу нашої планети.
