Фахівці зберігатимуть уцілілі фрагменти обстріляних історичних будівель.
Пам’ятки культури та архітектури, пошкоджені обстрілами, будуть врятовані хоча б частково. При Харківській міській раді з’явилася спеціальна група, яка слідкуватиме за розбором завалів визначних будівель та зберігатиме елементи конструкції на спеціальному майданчику.
Будинок Павлова на Полтавському шляху, пам’ятки архітектури на Свободи, мануфактура на Різдвяній мали б набагато більше шансів на реставрацію, аби одразу після ворожих обстрілів були правильно законсервовані. Відтепер при міськраді працюватимуть фахівці, що їздитимуть на місця ракетних і бомбових ударів разом з рятувальниками у тому випадку, якщо ворог руйнуватиме об’єкти культурної спадщини.
Старовинні прикраси не везтимуть на смітник
У Харківській області ворожі обстріли пошкодили понад 270 пам’яток архітектури, більшість із них — у Харкові. Далеко не всі з них можна буде відновити, і не лише через руйнування, яких завдали безпосередньо ракети, а й через дії комунальних служб та ДСНС, які під час розбору завалів могли завдати шкоди конструкціям. Адже до сьогодні не існує єдиного протоколу, як поводитися з пам’ятками, що потрапили під обстріл.
Невдовзі така практика може змінитися. При Харківській міській раді почала роботу спеціальна група оперативного реагування на пошкодження об’єктів культурної спадщини. До неї увійшли реставратори та архітектори, а також представники профільних департаментів мерії, зокрема, департаменту ЖКГ, благоустрою та департаменту з надзвичайних ситуацій, а також двох департаментів ХОВА — архітектури та культури. Члени групи вже розробили план дій на той випадок, якщо якась пам’ятка культурної спадщини в Харкові потрапить під обстріл. Вони працюватимуть на місці разом із рятувальниками та комунальними службами.
Комунальні служби не мають протоколу поводження з пам’ятками. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
“Створюється окрема оперативна група, вона входить в оперативний штаб ДСНС. Група приступає до роботи лише після того, коли закінчуються рятувальні роботи, гасіння пожежі, добро дають підрозділи з розмінування. Тоді ми можемо дивитися, які частини будівлі ми можемо зафіксувати, даємо рекомендації комунальним службам, слідкуємо за розбором завалів та прибиранням, щоб під час цих робіт не було повторного пошкодження”, — розповів UA-NEWS.in.ua один із ініціаторів створення та учасник групи, архітектор Віктор Дворніков.
За його словами, якби така група існувала у 2022 році, на початку війни, багатьох помилок вдалося б уникнути, зокрема, врятувати Будинок Павлова на Полтавському шляху, 13. Там завали розбирали дуже грубо, і елементи старовинного будинку просто викинули. За його підрахунками, у Харківській області за 2,5 роки повномасштабної війни різною мірою пошкоджені 580 об’єктів культурної спадщини (це також будівлі, що не мають охоронного номеру, проте визначають нашу культуру та ідентичність).
“Якби на той момент група існувала, ми б запобігли вивезенню на смітник автентичних матеріалів — це цегла, фрагменти конструкції, балки та перекриття дерев’яні, оздоблення. Усі ці матеріали могли бути використані при відновленні. Ця будівля наприкінці ХХ століття реставрувалася, збереглися креслення, її можна було б відреставрувати, але втрачено автентичний будівельний матеріал, і це може бути викликом”, — каже архітектор.
За словами Дворнікова, з того часу цю будівлю навіть не законсервували, і таких по Харкову — десятки. Це і мануфактура на Різдвяній, 19, і навколишні сторічні будівлі, які часто обстрілювали цієї зими, корпус Біотехнологічного університету на проспекті Героїв Харкова, 45, будинок по вулиці Свободи, 8 та будинок АТС навпроти. Вони поступово руйнуються під дією морозів та опадів.
Гроші дасть ЮНЕСКО?
Першочергово члени робочої групи проведуть облік усіх пам’яток культури, які є в Харкові, та створять протокол, як з ними діяти у разі ураження. Зараз співробітники ДСНС та комунальних служб навіть не мають інформації про те, чи внесена та чи інша будівля до реєстрів.
“Ми хочемо створити єдиний перелік цих пам’яток історичної забудови, щоб зрозуміти, які вже є ушкодження, звірятися з цим переліком та швидше реагувати. Потрібно, щоб у комунальників та рятувальників був цей перелік, і якщо виявиться, що пошкоджена пам’ятка — вони викликають групу оперативного реагування”, — повідомив UA-NEWS.in.ua учасник робочої групи, депутат міськради Дмитро Булах.
Елементи будівель зберігатимуть на спецмайданчику. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Крім того, у місті буде спеціальний майданчик для зберігання елементів пошкоджений будівель — наприклад, старої цегли чи деревини, деталей оздоблення. Навіть якщо той будинок, з якого їх зняли, неможливо буде реставрувати, ці речі можна буде використати для відбудови споруд того ж періоду. Місце для зберігання вже знайшли, зараз члени робочої групи шукають організацію, яка б профінансувала створення такого майданчика — вирішили не робити його за бюджетні кошти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незворотні втрати. Чому в Харкові не зберігають пошкоджені обстрілами пам’ятки?
Ініціативою зацікавилась ЮНЕСКО. Не виключено, що міжнародна організація профінансує якісь роботи або тренінги для учасників групи. В Україні поки що повчитись немає в кого — у жодному місті подібної робочої групи, яка б працювала з пам’ятками архітектури після обстрілів, немає.
Автор: Олена Павленко
