Фото: Ліля Гончарук.Суспільне
У ніч на 19 січня Печерський суд Києва обрав запобіжний захід керівнику та представнику підконтрольних Ігорю Гринкевичу компаній, яким вручили підозру у створенні та участі у злочинній організації, — тримання під вартою із правом внесення понад 500 млн грн застави. Ще двом підозрюваним суд обрав аналогічний захід. Про це повідомляє Суспільне.
Загалом трьох підозрюваних у справі щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ взяли під варту. Четвертий учасник злочинної схеми перебуває під вартою з 29 грудня 2023 року, п’ятий — оголошений в розшук. Суд обрав запобіжний захід третьому фігуранту у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ — тримання під вартою строком на 60 діб або застава у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
Другий підозрюваний у справі. Фото: Ліля Гончарук/Суспільне Львів
Один із підозрюваних у справі. Фото: Ліля Гончарук/Суспільне
А о 00:05 19 січня, за клопотанням Офісу генпрокурора, суд обрав запобіжний захід одному з керівників підконтрольних Гринкевичу компаній Володимиру Тимківу у вигляді тримання під вартою або застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
Близько 22:00 одному із підозрюваних у справі Андрію Колотилу обрали запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн 528 гривень. Адвокат підозрюваного Сергій Пушкарській повідомив виданню, що будуть готувати апеляцію на рішення суду і розмір застави, за його словами, «занадто великий для статусу учасника».
Раніше в Офісі Генпрокурора уточнили, що підозрювані — двоє керівників підприємств та їх представник. Прокуратура просить застосувати до них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 500 млн грн кожному. Станом на 21:00 суд розпочав розгляд першого клопотання.
Самі Ігор Гринкевич та його син Роман на засіданні не були присутні. Як уточнив прокурор, 18 січня запобіжний захід обиратимуть лише керівникам підконтрольних бізнесмену компаній.
«На сьогодні подано три клопотання про обрання запобіжного заходу відносно трьох підозрюваних у кримінальному провадженні, серед яких Гриневичів немає. Тому сьогодні (18 січня — ред.) розгляд запобіжних заходів відносно останніх не планується у суді районного Печерського суду міста Києва», – повідомив прокурор.
Після початку першого засідання у справі одного із підозрюваних суддя ухвалила рішення про закрите слухання. Про це просили адвокати підозрюваного.
«Хотів би зазначити той факт, що на сьогодні вина підозрюваного не встановлена. Разом із тим пряма трансляція даного судового засідання може мати негативні наслідки для його репутації в майбутньому, зашкодити його особистому життю, мати негативний вплив на життя його близький та рідних», – повідомив адвокат підозрюваного.
Раніше наші джерела у правоохоронних органах повідомляли, що запобіжні заходи мають обирати Ігорю Гринкевичу, його сину Роману Гринкевичу та трьом керівникам підконтрольних компаній.
Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич перебуває у СІЗО за підозрою у спробі дати хабар співробітнику Бюро у розмірі пів мільйона доларів США.
Місце перебування сина Ігоря Гринкевича — Романа Гринкевича, наразі невідомо. Ввечері, 18 січня, ДБР оголосило чоловіка у розшук. За словами речниці Державного бюро розслідувань Тетяни Сапьян, офіційно він не перетинав кордон.
Також 17 січня у Державному бюро розслідувань повідомили, що оголосили підозру «одному із найбільших постачальників Міністерства оборони та членам злочинної організації, які завдали державному бюджету України збитків на майже мільярд гривень».
«Підприємець створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами. Він уклав договори з Міністерством оборони України на постачання неякісного військового одягу. Зокрема, компанії львівського бізнесмена уклали 23 договори на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці встановили, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу підприємства. Згідно з проведеними експертизами, державі завдано шкоди на понад 934 мільйони гривень.
П’яти членам злочинної організації повідомлено про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
