Фото: експерт вказав на незаконну ліквідацію банку (finbalance.com.ua) Автор: Сергей Новиков
З 2014 року в Україні було 104 випадки ліквідації банків. Проте процедура ліквідації з юридичної точки зору виглядає сумнівною.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.
“Україна хоче побудувати капіталістичну систему без капіталістів. І судову систему без обовʼязковості судових рішень. Проблематика надзвичайно широка”, – каже експерт, наводячи приклад кейсу “Укрінбанку”.
У 2015 році Нацбанк видав постанову про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ “Укрінбанк” та призначення куратора. Потім установу віднесли до неплатоспроможних.
“У грудні того ж 2015-го року дирекція Фонду гарантування вкладів видає рішення про запровадження тимчасової адміністрації в “Укрінбанку”. Але на цей час вже було рішення суду про визнання дій НБУ протиправними. У березні 2016 року відкликається банківська ліцензія та цей банк ліквідовується. Того ж дня, 22 березня 2016-го, Фонд гарантування вкладів розпочинає процедуру ліквідації “Укрінбанку”, і повноваження делегуються ліквідатору банку”, – нагадує історію справи “Укрінбанку” Геннадій Дубов.
За його словами, аналогічна ситуація в Україні мала місце зі 104 банками.
“Ми добре памʼятаємо про “ПриватБанк”, про націоналізацію інших банків, а менші банки – як “Укрінбанк”, – десь так збоку з точки зору історії. Але у банка були вкладники, дебітори, кредитори, власники – всі ці зацікавлені особи десь існують. І надалі рішення про ліквідація банку і віднесення його до категорії проблемних були скасовані у судах всіх інстанцій. Але до цього моменту пройшло 5-6 років”, – наголошує експерт.
Він також акцентує, що рішення Нацбанку та Фонду гарантування вкладів щодо цього та низки інших банків про ліквідацію було незаконним.
Але попри ухвали судів усіх інстанцій, які є обовʼязковими для виконання на всій території України, це на практиці нічого не змінює – банк не може працювати, адже законодавством повернення банківської ліцензії не передбачене.
“Тобто держава забрала власність юридичної особи, актив у вигляді банківської ліцензії (як виявилось, незаконно), і посилається на те, що законодавством не передбачено, як з такої незаконної ситуації виходити. Попри рішення всіх українських судів, держава каже – “не знаю, ніяк я не виконаю це рішення, не повернемо тобі банківську ліцензію”. Рішення суду у банку є, а ліцензії нема”, – каже Дубов.
У власників банку в такій ситуації є кілька варіантів дій, щоб повернути банк до життя. Перший – продовжувати судитися. Другий – змінити назву юридичної особи, відповідно КВЕДи, щоб продовжити господарську діяльність так, як держава дозволяє. Саме так вчинили в “Укрінбанку”: його перейменували у ПАТ “Укрінком”, змінили місце реєстрації, КВЕДи. Але виникла правова колізія.
“Велика палата Верховного суду зробила висновок про фактичне існування під одним ідентифікаційним кодом двох юридичних осіб з різним обсягом правоздатності. Такої ситуації наука ще не бачила. Це ніби у фізичної особи зʼявиться віртуальний двійник”, – коментує юрист.
