Штати згадали про секретне випробування, що змінило уявлення про можливості авіації, але згодом було несправедливо забуте.
Час роботи двигуна склав лише 12 секунд / фото wikipedia
Світ досі не зміг перевершити досягнення експериментального безпілотного апарата X-43A, який розвинув швидкість, що межує з фантастикою, пише видання 19FortyFive.
Як йдеться у публікації, ще 16 листопада 2004 року цей 12-футовий дослідницький літак довжиною близько 3,7 метра та вагою 1,5 тонни, розроблений у межах програми NASA Hyper-X, досяг позначки Мах 9,68 (приблизно 11 265 км/год).
За наявними даними, політ проходив на висоті 33 528 метрів над Тихим океаном, що робить X-43A найшвидшим повітряно-дихаючим апаратом в історії. Особливістю апарата став його унікальний водневий ГПВРМ (скрамджет).
“X-43A використовував саму атмосферу як джерело кисню (компонент, що дихає повітрям), а не як бортові баки”, – йдеться у публікації.
На думку автора, це довело, що технологія скрамджета працює в реальному польоті. Повітря потрапляло у двигун на надзвуковій швидкості, де паливо згорало прямо у потіку, створюючи колосальну тягу.
Складність випробувань
Попри технічний тріумф, випробування було екстремальним. Через те, що скрамджети не працюють на низьких швидкостях, X-43A не міг злетіти сам. Його підняв у повітря літак-носій B-52 Stratofortress, після чого ракета-прискорювач Pegasus розігнала його до необхідних параметрів.
Відомо, що час роботи двигуна склав лише 12 секунд. Проте за цей короткий час апарат подолав десятки миль. Для захисту від “території плавлення металу” та екстремальної спеки інженери розробили спеціальну систему водяного охолодження поверхонь двигуна.
Втрачений шанс США
Попри успіх, проєкт завершився приводненням в океані та фактичним закриттям.
Поки американські дослідники переключилися на інші проєкти, Росія та Китай почали активно впроваджувати ці напрацювання у власну гіперзвукову зброю.
“Наша нездатність зосередитися – одна з найбільших помилок Америки”, – підсумовує автор.
Залишилися без своєї найпотужнішої підводної зброї
Раніше УНІАН писав про проблему дефіциту американських підводних човнів класу Seawolf, через що у ВМС США виникла “дірка” підводних можливостей у Тихоокеанському регіоні.
Зараз фактично лише один такий човен повністю боєздатний, інші перебувають у ремонті або модернізації, а ще один використовується переважно для спецоперацій. Через це, як зазначають експерти, США слабше готові протидіяти зростаючому підводному флоту Китаю.
Китай, своєю чергою, активно нарощує кількість і технологічність субмарин, скорочуючи відставання.
