Експерт пояснив, як перевірити, чи витримає стара проводка сучасні навантаження, і на що звернути увагу, щоб уникнути аварій у квартирі.
Стара проводка може наробити проблем / колаж УНІАН
Якщо будинок побудований ще за радянських часів, у ньому, найімовірніше, встановлена алюмінієва проводка, розрахована на набагато менше навантаження, ніж сучасні. Як безпечно користуватися старою системою, щоб уникнути аварій та контролювати навантаження, кореспонденту УНІАН розповів радіоінженер та електрик Олег Кузьма.
Що робити, якщо у квартирі стара проводка, і як зрозуміти, що вона потребує заміни
За словами експерта, якщо будівля зведена ще за радянських часів, то, найімовірніше, у ній встановлена алюмінієва проводка. Такі системи розраховувалися на значно менші навантаження, ніж сучасні. Тоді з енергоємних приладів у побуті переважно використовували лише праску, а решта техніки – лампи, телевізори чи холодильники – споживали мінімум електроенергії.
“По-перше, потрібно подивитися вік будинку. Друге – механічно відкриваєте розетку, відкручуєте і дивитеся, який там заходить провід. Якщо він білого кольору, значить то алюміній. Якщо він коричневого, він може бути окиснений вже, отже – це мідна проводка, більш сучасна. То вже краще. Далі все залежить від діаметра самої проводки”, – розповідає Кузьма.
Зазвичай у сучасних квартирах для силових ліній, тобто для розеток, використовують дріт перерізом 2,5 мм². Це означає, що площа поперечного перерізу провідника становить 2,5 квадратні міліметри – показник, який визначає, яке навантаження може витримати проводка, тобто приблизно 5,5 кВт. Це означає, що до однієї лінії можна підключити, скажімо, бойлер (2 кВт), праску (1 кВт) і фен (до 2 кВт). Якщо вмикати все одночасно – лінія може не витримати, пояснює Кузьма.
“На лампочки, верхнє освітлення, чи ви там до дзеркала підводите якусь проводку чи ще щось, то там вистачає півтора мм², навіть деколи й менше. Зараз, коли йде світлодіодне освітлення, то воно взагалі багато не їсть електроенергії”, – каже він.
На який час роботи розрахована радянська проводка та чи можна залишати її у стінах
Тривалість служби проводки залежить від того, наскільки її навантажують. Якщо не перевищувати допустиме навантаження, вона може працювати роками без проблем.
Найчастіше проблеми виникають взимку, коли, особливо зараз, через відключення світла чи опалення люди починають одночасно підключати потужні обігрівачі, УФО або інші нагрівальні прилади, каже інженер. Такі пристрої споживають багато електроенергії, і стара проводка, особливо алюмінієва, може цього не витримати.
“Для прикладу, якщо прилад споживає 1 кВт, це приблизно 5 ампер струму. Стара алюмінієва проводка зазвичай розрахована максимум на 20 ампер, тож кілька одночасно ввімкнених потужних приладів можуть призвести до перегріву або навіть короткого замикання”, – розповідає він.
Ще один важливий момент – це стан контактів. Сама проводка зазвичай не горить без причини, проблема часто виникає саме у місцях з’єднань – наприклад, у розетках, пояснює Кузьма.
Провід кріпиться до контактів за допомогою гвинтів, і з часом вони можуть послаблюватися. Через це погіршується контакт, з’являється нагрівання, а при великому навантаженні – навіть іскріння. Згодом метал окислюється, і контакт починає підгорати. Саме тому у старих квартирах нерідко можна побачити оплавлені або почорнілі розетки – це наслідок поганого з’єднання й старої проводки.
Як часто потрібно міняти електропроводку в будинку
В ідеалі проводку варто замінювати раз на 20 років експлуатації і краще, за словами експерта, проводити ці роботи під час капітального ремонту, адже її заміна тягне за собою необхідність штробити стіни. Втім все залежить від того, які прилади ви використовуєте і чи правильно розраховуєте їхню потужність.
Чи можна підключити нову проводку до старої, аби не заміняти її повністю
Повну заміну проводки можна частково уникнути, але є важливий нюанс: при підключенні алюмінієвих і мідних проводів виникає хімічна реакція окислення, що може погіршувати контакт. У сучасних електромережах використовується мідь, тоді як раніше її застосовували рідше через високу вартість.
“Щоб підключити мідь до алюмінію, то найкраще це робити через контактори. Мається на увазі наступне: один провід, припустимо алюмінієвий, і другий – мідний – через зажим підключаються. Єдине, що варто врахувати – контактори потребують певного місця для встановлення. У радянських квартирах проводку зазвичай з’єднували простою скруткою в розподільній коробці. Якщо місця в коробці замало, її краще замінити на більшу, щоб усі з’єднання були надійно закріплені й не створювали ризику займання. Але це не дуже гарно виглядає…з естетичної точки зору. Ви, напевно, не дуже хочете, щоб у вас стояли по квартирі пластмасові “коробки”, навіть якщо вони гарно виглядають,”, – каже Кузьма.
Стара проводка і нова потужна техніка – що робити?
Раніше домашня техніка не споживала багато енергії на відміну від сучасної, тому і стара проводка не розрахована на таку потужність, особливо, якщо проводка вже зношена. Тому важливо знати, яку сумарну потужність споживають ваші прилади, пояснює експерт.
Є ще один момент, про який, за словами інженера, часто забувають. Якщо ви живете в багатоповерхівці чи навіть у приватному будинку, вам енергопостачальна компанія (РЕС) виділяє певну пікову потужність. На вході зазвичай стоїть автомат на 25 ампер – це приблизно 5 кіловат. Якщо ви спробуєте споживати більше, автомат просто відключить живлення – система не дозволить брати з мережі понад встановлений ліміт.
Він не вимикається миттєво: спочатку нагрівається всередині спеціальна пластина, і лише тоді спрацьовує захист. Але якщо ви одночасно підключите занадто багато приладів – система все одно відключить живлення. Особливо це актуально під час відновлення живлення після вимкнення, коли одночасно вмикаються бойлер, холодильник, морозильна камера та інші прилади. Такі прилади споживають багато енергії в момент запуску (пусковий струм), і якщо включити їх всі разом, автоматичні вимикачі можуть спрацювати.
Тож електрик радить вмикати потужну техніку почергово. За цим принципом і вводять погодинні відключення світла – не стільки “для економії”, а щоб зменшити навантаження на енергосистему.
Бойлер або нагрівальні прилади можна тимчасово вимикати, поки включається електрика, а холодильник залишити увімкненим, оскільки він споживає відносно мало енергії, крім моменту запуску мотора. Якщо йдеться про тривалу відсутність вдома, можна вимикати енергоємні пристрої, залишаючи лише необхідні для збереження продуктів або підтримки мінімальної роботи системи.
“Безперебійники можуть додатково захистити систему. Вони заряджають акумулятор, коли електрика є, і при її зникненні автоматично подають напругу на необхідні прилади, наприклад, газового котла. Безперебійник працює за принципом великого павербанку: акумулятор накопичує енергію, а при відключенні електрики перетворює її в 220 В для підключених приладів”, – пояснює електрик.
Ще один із способів захистити техніку, за словами електрика – це прилад реле напруги, який захищає вашу техніку від стрибків електроенергії. Його вставляють у розетку, а вже в нього – потрібний пристрій, наприклад, комп’ютер чи насос.
Його основна функція – вимкнути прилад, коли напруга надто висока або занизька. Наприклад, замість нормальних 230 В у мережі може бути 260 В – через це техніка може перегоріти. Реле в таких випадках автоматично розриває живлення, а коли показники нормалізуються, з невеликою затримкою (10–30 секунд) знову подає струм.
Такі реле особливо корисні для дорогих приладів з електронікою – комп’ютерів, газових котлів, насосів. Наприклад, якщо напруга падає нижче 200 В, насос може не запуститися й навіть згоріти. Реле просто відключить його до відновлення нормальної напруги, пояснює Кузьма.
Для котлів частіше використовують стабілізатори напруги – вони не лише відключають техніку, а й вирівнюють напругу, підтримуючи стабільні 220 В.
Щодо домашніх електростанцій чи зарядних станцій – вони вже мають власний захист і працюють як великі повертюанки. Їх додатково захищати реле чи стабілізатором не потрібно.
На що орієнтуватися, якщо людина планує повністю замінити проводку в квартирі та скільки це коштує?
Вартість робіт формується з кількох складових: штроблення стін, прокладання проводки, встановлення коробок для розеток і вимикачів, а також підключення приладів, якщо мешканці не виконують цю роботу самостійно. Кожен метр проводу, кожна розетка або вимикач враховуються окремо, а ціни на роботи можуть коливатися залежно від регіону та складності, наголошує Кузьма.
Заміна електропроводки неминуче пов’язана з ремонтом стін, тому найбільш ефективно поєднувати її із загальним ремонтом квартири.
довідка
Олег Кузьмарадіоінженер, електрик, будівельник
Кузьма Олег Богданович – радіоінженер, електрик, будівельник.
Закінчив Львівську політехніку та довгий час працював на радіозаводі в Золочеві в якості інженера та начальника лабораторії.
У 90-х роках розпочав власну практику.
