Фото: в Україні можуть з’явитися шаги замість копійок (Віталій Носач/РБК-Україна) Автор: Данило Крамаренко
Національний банк подав законопроекти щодо перейменування української дрібної монети. Якщо Верховна Рада їх підтримає, то вже наступного року замість копійок з’являться шаги.
РБК-Україна розповідає, чим обґрунтовано перейменування монет, коли впроваджуватимуться шаги та як вони пов’язані з історією нашої країни.
Зміст
-
Навіщо міняти назву “копійка” на “шаг”
-
Коли з’являться шаги та в якому номіналі
-
Як виглядатимуть нові монети
-
Звідки взялася назва “шаг”
-
Шаг в українській історії
-
Шаг в українській літературі
Навіщо міняти назву “копійка” на “шаг”
Зміну назви української монети з копійки на шаг Національний банк ініціював на початку вересня. Причини – відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу.
Як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, назва копійка фактично є символом московської окупації. І настав час очистити монетарний суверенітет від найменшої спорідненості з чимось московським.
Сучасні соціологічні дослідження показують, що наразі більшість українців цікавляться історією та культурою України. А гроші є важливим символом державності.
Можливість перейменування української монети з “копійки” на “шаг” досліджувалась істориками. І одержані висновки дають підстави стверджувати, що українською назвою для дрібних монет є “шаг”.
“Тому повернення (шага, – ред.) до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького”, – зазначив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ Андрій Бойко-Гагарін.
Висновки фахівців Нацбанку підтримала Національна академія наук.
У зв’язку з цим підготовлено необхідні законодавчі зміни. Напередодні Нацбанк подав пакет про внесення змін до деяких законів про зміну назви монети та до Податкового кодексу.
Коли з’являться шаги та в якому номіналі
Якщо Верховна Рада підтримає законопроекти, то перші шаги з’являться вже у першому півріччі 2025 року, казав Пишний.
За його словами, це не потребує додаткових витрат. “На 2025 рік у нас заплановано карбування близько 20 млн монет номіналом 50 копійок замість тих, що в обігу. Якщо буде прийнято відповідне рішення щодо шагів, то ми просто забезпечимо необхідні налаштування і станемо карбувати вже “50 шагів”, – додав він.
Співвідношення між “копійкою” та “шагом” буде 1:1. Нацбанк розробить дизайн та визначить порядок запровадження шагів до обігу, а також терміни вилучення копійок.
Водночас спеціальне вилучення через зміну назви не планується. Обидві монети – копійка та шаг – будуть в обігу паралельно. Українцям не треба спеціально міняти копійки на шаги.
“Але не виключаємо, що коли випустимо перші монети номіналом 50 шагів, вони цілком можуть мати великий інтерес серед нумізматів, тому що це повернення нашої історії”, – додав Пишний.
Зазначимо, у множині в слові “шаги” правильний наголос – на перший склад, тобто “шАги”.
Як виглядатимуть нові монети
Нові монети, які замінять копійки, матимуть таку саму масу та колір. Трохи змінитись може дизайн, що логічно з урахуванням того, що на сьогодні на монетах карбується слово “копійок”.
” Ми плануємо зберегти ті самі заготованки для виготовлення монет, вони матимуть таку ж масу, колір та інші характеристики”, – розповів директор департаменту грошового обігу НБУ Олег Прохода в інтерв’ю The Page.
За його словами, міняти карбувальне обладнання не треба, просто трохи переналаштувати. Щодо додаткових витрат, то їх не буде, оскільки й так щороку на заміну зношених грошей виробляються нові. “Питання лише в тому, карбувати у 2025 році знову радянські “копійки” чи українські “шаги”, – додав він.
Як саме будуть виглядати шаги, поки невідомо. Але в першій половині 1992 року фахівці “Верстатобудівного заводу” в Луганську, який карбував українські монети, зробили експериментальні зразки монет номіналом 1 шаг та 50 шагів.
Фото: експериментальні зразки шагів у 1992 році ( bank.gov.ua)
Пізніше 1992 року на підприємство надійшли ескізи художника Василя Лопати ширшої лінійки номіналів – 1, 5, 10 та 25 шагів. Але вони так і не були викарбувані на заводі.
Фото: ескізи шагів у 1992 році (bank.gov.ua)
2 березня 1992 року постановою Верховної Ради було затверджено назву 1/100 частини гривні – “копійка”, а НБУ доручили розробити дизайн та ввести в обіг копійки.
Звідки взялася назва “шаг”
Назва “шаг” не має відношення до слова “шаг” у російській мові. Ці слова є міжмовними паронімами, тобто звучать однаково, але мають різне значення.
Є три версії походження українського шага:
-
змінений варіант слова “шилінг”. Колись так називали монети у всіх європейських країнах. У Київській Русі був “шелег”, який міг скоротитися до шага
-
змінений варіант слова “шахін”. Так у XVI столітті свою дрібну монету називали перси, а назва походила від слова “царський”
-
від слова “сяг”. Воно споріднене з словами “досягнення”, “сягати”. Той самий корінь у слові “присяга”. У минулому було поширене слово “засягати”, тобто запозичувати. Тобто “сяг” – це мінімальне накопичення, надбання.
Шаг в українській історії
Назва “шаг” – давнього українського походження. Вона використовувалася як на теренах сучасної України, так і в українській грошовій лічбі з XVI – XVII століть. Це унікальна назва, невідома іншим лінгвістичним культурам.
За словами старшого наукового співробітника Національного музею історії України Владислава Беспалька, назва “шаг” широко вживалася у мові діловодства у козацькій Україні із середини XVII століття.
“Коротке та містке слово “шаг” добре ілюструє властивість розмовної мови тоді економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко вкоренилося у мовному вживанні та українській культурі загалом”, – зазначив учений.
Паперові шаги слугували засобом оплати у якості розмінної монети за часів Української Народної республіки. Розмінні марки вартістю 10, 20, 39, 40 та 50 шагів робили з грубого паперу, на звороті був напис “Ходить на рівні з дзвінкою монетою”. Художнє оформлення для марок номіналом 30, 40 та 50 кроків створив відомий графік Георгій Нарбут, авторство інших належить Антону Середі.
Фото: паперові шаги у вигляді марок часів УНР (bank.gov.ua)
За часів Гетьманату було дозволено емітувати облігації – білети позики терміном на 4 роки номінальною вартістю 50, 100, 200 та 1000 гривень на суму 1 млрд гривень. Через брак грошей дрібних номіналів відрізні купони цих білетів увійшли в обіг як грошові сурогати, маючи цікаву систему номіналів: 90 шагів від облігації на 50 гривень, 1 гривня та 80 шагів від облігації на 100 гривень, 3 гривні та 60 шагів від облігації 200 гривень.
Фото: відрізні купони облігацій часів Гетьманату (bank.gov.ua)
Українська діаспора за кордоном випускала не лише бофони, а й спеціальні недержавні поштові марки. На них могли бути позначення у номіналах у гривнях та шагах.
Шаг в українській літературі
Вживання назв грошових одиниць простежується у творчості Тараса Шевченка. У його текстах виявлено 11 випадків використання слів “шаг” та “шажок” у значенні старовинної монети, 1/2 копійки.
Наприклад, героїня поеми “Катерина” змушена просити милостиню: “Бере шага, аж труситися: Тяжко його брати!..Та й навіщо?.. А дитина? Вона ж його мати!”.
“Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини ХІХ століття та підтверджує існування такої грошової одиниці у товарно-грошових відносинах того часу”, – зазначила головна зберігачка фондів Національного музею Тараса Шевченка у Києві Юлія Шиленко.
Шаг згадується і в першому відомому українському творі “Енеїда” Івана Котляревського: “Еней за добрую науку шагів з дванадцять в руку дав”.
Подібні приклади можна знайти у багатьох популярних письменників ХІХ століття. У тому числі у творчості Івана Нечуй-Левицького, Панаса Мирного, Лесі Українки та інших.
Слово “шаг” зустрічається й у сталих виразах. Наприклад, “І залізного шага не мати” у значенні зовсім нічого не мати або “На щербатий шаг” у значенні дуже мало чогось.
При підготовці тексту використовувалися: публікації Національного банку України, заяви голови НБУ Андрія Пишного, інтерв’ю директора департаменту грошового обігу НБУ Олега Проходи для The Page, матеріал сайту “Освіторія Медіа”.
