Президент США Дональд Трамп демонструє підписаний указ, який класифікує фентаніл як зброю масового знищення, Вашингтон, США, 15 грудня 2025 року. REUTERS/Evelyn Hockstein
Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким визнав синтетичний наркотик фентаніл зброєю масового знищення. Це рішення може створити додаткові правові підстави для застосування сили проти Венесуели.
Про це повідомило видання Politico.
Під час підписання документа в Овальному кабінеті Трамп заявив, що потік наркотиків, які потрапляють до США морем, скоротився на 94%, а також назвав незаконний обіг наркотиків "прямою військовою загрозою" для Сполучених Штатів.
В указі йдеться про надзвичайну небезпеку фентанілу. За даними американської влади, він щороку забирає життя десятків тисяч людей. Також зазначається, що міжнародні злочинні угруповання, які США визнали терористичними, використовують торгівлю фентанілом для фінансування діяльності, що загрожує національній безпеці країни.
Визнання наркотику зброєю масового знищення є безпрецедентним кроком, пише Politico. Водночас дискусії про таку класифікацію тривали й раніше: подібні пропозиції лунали ще за адміністрації 46-го президента США Джозефа Байдена. Прихильники цього підходу наголошували, що навіть мікроскопічні дози фентанілу можуть швидко вбити велику кількість людей через передозування.
Більшість фентанілу потрапляє до США через Мексику, де наркокартелі виготовляють його з компонентів, що переважно завезені з Китаю. Виробництво фентанілу також зростає в країнах Південно-Східної Азії, а саме Лаосі, М'янмі та Таїланді. Наркотик легко виготовляти в підпільних лабораторіях, що ускладнює боротьбу з ним.
Адміністрація США звинувачує окремі угруповання у Венесуелі в контрабанді фентанілу та використовує це як аргумент для жорстких дій у Карибському регіоні. На тлі цього з’являються припущення, що новий статус фентанілу може дати США додаткові юридичні підстави для застосування військової сили проти режиму президента Венесуели Ніколаса Мадуро.
Що відомо про загострення відносин США та Венесуели
Від початку другого терміну Трампа тиск США на режим Мадуро посилився. Вашингтон збільшив винагороду за інформацію про його затримання до 50 млн доларів та розпочав масштабну антинаркотичну операцію. Американські офіційні особи стверджували, що наркотрафік до США походить із Венесуели. У регіон надіслали американське військове угруповання, зокрема авіаносець USS Gerald Ford.
Мадуро активно звертався до американської аудиторії англійською, заявляючи про готовність до прямого діалогу з представниками США. На тлі цього Miami Herald та The Wall Street Journal повідомили, що адміністрація Трампа нібито розглядала удари по військових об’єктах Венесуели. Трамп публічно спростував ці дані та заперечив попередні натяки на підготовку атак.
Уряд Венесуели звернувся до Радбезу ООН з вимогою скликати термінове засідання через дії США у водах біля її узбережжя, а також розгорнув 5000 російських зенітних ракет "Ігла-С" на ключових позиціях ППО.
На цьому тлі лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо намагається заручитися підтримкою венесуельських військових для усунення Мадуро. Вона переховується від арешту та називає уряд "злочинною структурою". Мачадо оприлюднила "Маніфест свободи" із баченням майбутньої Венесуели та закликала притягнути Мадуро і його оточення до відповідальності за злочини проти людяності. 10 жовтня Мачадо отримала Нобелівську премію миру.
