Кричати без слів.
Чернігівка Оксана Гончаренко – мати військовослужбовця Нацгвардії, який потрапив у полон на Чорнобильській АЕС 24-го лютого 2022-го року.
Розповідає: зв’язку з сином майже немає, а кожна звісточка для неї – надія на те, що якомога швидше обійме найдорожчу людину. Почути голос бійця, відтоді як він потрапив до рук загарбників, їй вдалося лише раз.
«Був ще дзвіночок від сина, дали подзвонити по вайберу, по відеозв’язку, я побачила свого сина, я почула його голос. Дуже худий, очі втомлені. Тільки просив, щоб ми намагалися якомога швидше витягнути їх з полону і все. Я поговорила з сином 5 хвилин і одну секунду. Я просила що тільки синочок тримайся. Бережи себе», – розповіла мама полоненого військовослужбовця Нацгвардії Оксана Гончаренко.
Оксана – одна з тих, хто вчергове вийшов у центр Чернігова, аби нагадати про 103-ох полонених ЧАЕС, які вже понад 2 роки знаходяться у полоні на території країни-агресорки.
Цього разу прийшло близько 80 людей.
Учасники акції кажуть, згуртувалися одразу та почали їздити на такі заходи всією Україною, аби суспільство пам’ятало про своїх героїв.
«Ми намагаємося донести до людей, що це велике горе що, коли ти не чуєш і не бачиш свого рідного сина, брата, чоловіка – це дуже боляче, це розриває серце. Просто розриває серце, розриває наші душі», – зазначає Оксана Гончаренко.
Комунікують з родичами та надсилають інформацію про військовополонених представники Червоного Хреста.
Для сімей, котрі чекають вдома своїх героїв, листи – єдина можливість дізнатися про те, як нині почуваються їхні батьки, сини, чоловіки.
Джерело – Новий Чернігів
