Фото: в Україні перезапустили Кабмін та нарешті взялися за тіньовий ринок (Віталій Носач, РБК-Україна) Автор: Олександр Мороз
Цього тижня відбулися перестановки в українському уряді – зміни торкнулися одразу дев’яти міністерств. Таких одночасних широкомасштабних кадрових рішень в уряді Дениса Шмигаля ще не було.
Про головні економічні події тижня – у матеріалі РБК-Україна.
Мета змін в міністерствах
Оновлення отримали міністерства зовнішніх справ, стратегічних галузей промисловості, з питань реінтеграції ТОТ, розвитку громад, захисту довкілля та природних ресурсів, аграрної політики та продовольства, у справах ветеранів, молоді та спорту, культури та інформаційної політики.
Президент Володимир Зеленський заявив, що він очікує від усіх новопризначених міністрів визначених результатів вже протягом цієї осені. За словами глави держави, урядові інституції мають зараз працювали набагато активніше, ніж це було раніше.
“На всіх рівнях. Більше інвестицій партнерів в оборонне виробництво України. Більш активне просування в перемовному процесі із Євросоюзом — це підготовка майбутньої угоди про вступ. Більше взаємодії та взаєморозуміння між центральною владою та громадами. І, звичайно, більше підтримки для фронту й для всіх наших людей”, – підкреслив Зеленський.
Реструктуризація боргу
Цього тижня Україна завершила реструктуризацію своїх зовнішніх зобов’язань. Відбулося номінальне зниження вартості боргу на 37% з першого дня дії угоди й зниження чистої приведеної вартості боргу на близько 60%.
У підсумку, українські боргові виплати зменшуються на 93%, що заощадить 11,4 млрд доларів протягом наступних трьох років. Також витрати на обслуговування й погашення боргу до 2033 року зменшені на 77%, що загалом економить державі 22,8 млрд доларів.
“Це одне з найбільших списань боргу у нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу”, – заявили у пресслужбі Мінфіну.
Дискусія про податки
Тим часом переговори з Україною розпочали представники МВФ щодо розширеного фінансування на суму 1,1 млрд доларів. Щоб отримати ці кошти, повідомило агентство Bloomberg, наша держава повинна швидше девальвувати гривню, пом’якшити монетарну політику та збільшити податки, зокрема ПДВ.
Водночас Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 млрд грн. При цьому парламент у першому читанні провалив скандальний законопроєкт зі збільшення податків, які мали залучити 30 млрд грн до бюджету.
Своєю чергою представники Європейської бізнес асоціації (ЄБА) заявили, що замість законопроєкту №11416-д про підвищення податків для бізнесу уряду потрібно сформулювати норми, які допоможуть наповнити держбюджет з інших джерел.
Нагадаємо, ще в липні під час брифінгу спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер порадила українському урядові зосередитися не на підвищенні податків, а на реформуванні митниці та боротьбі з сірими ринками.
Тіньовий ринок
Обсяг тіньового ринку в Україні підрахувати важко. В різний час експерти називали відсоток сірої економіки в Україні від 20 до 50%. За підрахунками експертів лише через схеми з продажами підакцизної продукції держава втрачає близько 40 млрд грн щороку. А це лише невеликий сегмент тіньової економіки.
Схоже держава прислухалася до рекомендацій Пріцкер. Принаймні цього тижня знову прозвучала тема боротьби із сірим ринком інтернет-послуг. Згадали намір урядовців покласти край схемам ухилення від податків за рахунок дробління бізнесу на низку чисельних ФОПів. У такий спосіб замість загального оподаткування використовується спрощена система, за якою в бюджет потрапляють набагато менші суми.
Відтак державний бюджет не наповнюється в тих обсягах, які були при чесному оподаткуванні. Згідно з дослідженням Growford Institute, яке було опубліковане 3 вересня, ліквідація подібних схем оптимізації може забезпечити від 1,6 млрд грн до 3 млрд грн додаткових податкових надходжень.
Глава податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пропонує перевести з 1 жовтня всіх провайдерів інтернету на загальну систему оподаткування, на якій давно працюють лідери ринку – “Укртелеком”, “Датагруп-Volia”, “Київстар” та Vodafone.
