Після підриву Каховської ГЕС разом з водою вимило мільйони тонн мулу.
Через це для організмів у цьому середовищі виникла загроза / фото В’ячеслав Ратинський, УНІАН
Дельта Дніпра лежить під шаром мулу товщиною в метри, поки ліс на колишньому дні Каховського водосховища вражає швидкістю росту. Про це розповів еколог “Української природоохоронної групи” Олексій Василюк для “Еспресо”.
За його словами, після того, як російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, ми стали свідками унікального природного явища.
“Дно колишнього водосховища за два сезони заросло справжнім заплавним лісом – вербо-тополевим лугом, який був там до затоплення і будівництва ГЕС. Дерева за перший рік виросли до 3,5 м, за другий – до 7 м. Такого темпу росту ніхто ніколи не бачив і не міг передбачити. Більше вам скажу, якби мені чи моїм колегам хтось про це раніше сказав, ми б просто не повірили! А виявляється, що той пух від верб і тополь несе в собі дуже живуче насіння, воно настільки дрібне, що його майже не видно оком”, – зазначив Василюк.
Еколог наголосив, що таким чином склалися ідеальні умови, оскільки затоплення сталося під час плодоношення цих дерев та їхній пух розлетівся по всьому водосховищу.
“Коли вода відходила, тоді кожна наступна хвиля відступала на кілька сантиметрів, рівномірно засіваючи цей пух на площі двох тисяч квадратних кілометрів. Це дивовижне явище, побачити яке сучасним дослідникам вдалось”, – додав фахівець.
Він зазначив, що наразі цей ліс є дуже густим. Спочатку там проросло до 90 дерев на квадратний метр, тому при такій кількості йдеться про 40 млрд проростків.
“Але це ще не ліс сповна, для цього, за нашими підрахунками, має залишитися приблизно 1 дерево з 200. Але як природа вибере це одне дерево і куди дінуться всі інші? Ось цього ми не знаємо, лише зможемо дізнатися за якийсь час”, – пояснив дослідник.
Водночас Василюк сказав, що з підривом ГЕС також виникла й величезна проблема.
“Адже разом з водою вимило мільйони тонн мулу, який накрив дельту Дніпра і плавні. Там жили 12 видів молюсків, ракоподібних та інших водних організмів, відомих тільки з нижньої течії Дніпра. Зараз вся їхня зона проживання під шаром мулу. Живі вони чи вимерли – ми не знаємо, бо це досі зона бойових дій”, – підсумував еколог.
Читайте також:
Чи є у птахів зуби і чи жують вони їжу: орнітологиня дала відповідь
Українські полярники показали, як пінгвіни висиджують яйця в кучугурах Антарктиди (відео)
Живе у величезних зграях і має гострі зуби: ця мавпа є найбільшою у світі
Останні новини екології
Також Олексій Василюк розповів, що після бойових дій наші поля захоплюють чужорідні рослини, які не можна зупинити. Він пояснив, що чужорідні види походять з посушливих регіонів землі, тому зі зміною клімату вони легко витісняють місцеві види рослин, які не готові до нових умов.
“Більше того – саме вони першими захоплюють нові території, позбавлені рослинності, як от покинуте поле. Вся ця покинута земля після боїв, зруйновані міста й села, заміновані поля, ось там це працює. Протягом багатьох років тут були поля і майже не лишалось місцевої рослинності, тому окуповані території стали зручним місцем для приходу тих чужорідних рослин, яким треба посушливі умови”, – наголосив еколог.
Крім того, у Чорнобилі помітили дивовижну гусінь. Йдеться про бражника підмаренникового, який має ріг. Забарвлення може бути різним: від яскраво-зеленого до темно-бурого або майже чорного.
“Навесні з лялечки з’являється дорослий метелик – один із найкрасивіших представників родини бражникових. Його легко впізнати за яскравими, контрастними візерунками на крилах: передні – оливково-бурі з білими смугами, а задні – рожево-червоні з чорними й білими полями”, – розповіли дослідники.
