Дебора Руїс Вердуско, виконавча директорка цільового фонду для потерпілих Міжнародного кримінального суду. Суспільне Новини/Владислав Кравець
У 2025-му Україна стала країною-учасницею Міжнародного кримінального суду (МКС), а українці отримали доступ до його спеціального цільового фонду для потерпілих, а отже й шанс не лише на правосуддя, але й на компенсацію шкоди, завданої російською агресією. Як постраждалі можуть її отримати, у якому форматі та в яких обсягах — про це Суспільному розповіла Дебора Руїс Вердуско, виконавча директорка Фонду.
Як присуджують відшкодування
Римський статут, яким керується МКС, визначає, що потерпілі або свідки можуть доєднатися до судового процесу (якщо довели, що справді пов’язані з конкретними інцидентами, за які переслідується певний злочинець). Тоді вони отримують спеціального представника. Він має право голосу під час судового провадження, може допитувати захист, прокурора та оскаржувати докази.
Якщо у справі винесли обвинувальний вирок, судді можуть наказати засудженому, зокрема, сплатити потерпілим відшкодування. Суму теж визначають судді. Важить те, як саме постраждали потерпілі й, що важливо, чи взагалі можливо це відшкодувати грошами.
Гроші засудженого перераховуються потерпілим через наш цільовий фонд. Але також ми пропонуємо суддям різні варіанти відшкодування (якщо обвинувачені їх не сплачують, про що детальніше — нижче — ред).
Дебора Руїс Вердуско, виконавча директорка цільового фонду для потерпілих Міжнародного кримінального суду. Суспільне Новини/Владислав Кравець
Кейси справ з відшкодуванням
В МКС ми мали п’ять постанов про відшкодування. Перша стосується справи Жермена Катанги. В ній йшлося про майже 300 жертв (під час атаки повстанців, якими керував Катанга, на село Богоро на сході Демократичної Республіки Конго — ред). Запит на відшкодування становив 1 мільйон доларів.
Інша постанова — справа Томаса ЛубангиЗасновник та лідер повстанського "Союзу конголезьких патріотів" та його воєнізованого крила "Патріотичні сили визволення Конго". МКС довів, що Лубанга набирав дітей до 15 років на військову службу та використовував їх у війні на північному сході Демократичної Республіки Конго у 2002-2003 роках про вербування дітей. Йдеться про майже три тисячі жінок і чоловіків, яких у дитинстві примусили приєднатися до конголезького ополчення. В цьому випадку судді призначили виплату у 10 мільйонів доларів для всіх жертв.
Пізніше по подібній справі засудили й іншу людину — Боско НтагандуБоско Нтаганда очолював Союз конголезьких патріотів (UPC) під час конфлікту на сході Демократичної Республіки Конго. Більшість Союзу становили представники народу Хема — послідовника руандійської групи хуту, які вчиняли геноцид проти тутсі. За наказами Боско Нтаганду сили військового крила UPC проводили військові операції проти союзників тутсі — народу Ленду. Під час них солдати вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини, а саме: зґвалтування, катування, також були випадки етнічних масових вбивств під командуванням Нтаганди. Встановили, що він частково коїв злочини проти тих самих жертв зі справи Лубанги. Тож виплату 10 мільйонів компенсації розподілили між ними двома.
Але у справі Нтаганди були й додаткові злочини й жертви. Суд довів не лише факт вербування дітей, а й злочини, які над ними коїли вже в ополченні — сексуальне поневолення, примусові вагітності, насильство. Отже, загалом Нтаганда мав сплатити відшкодування у 31,3 мільйона доларів США, а також його засудили на 30 років.
Ще один цікавий кейс — Ахмеда аль-Фагі аль-МахдіУ серпні 2016 року під час засідання МКС аль-Махді визнав себе винним у знищенні дев'яти історичних мавзолеїв та мечеті Сіді Яхья у Тімбукту. Ісламіст був одним із лідерів радикального угруповання "Ансар Дін", що воює за створення ісламської держави "Азавад" на території Малі. Бойовики джихадистів знищили мавзолеї Тімбукту в Малі й аль-Махді брав у цьому участь. Суд розпорядився про компенсацію у 2,7 мільйона євро на користь окремих постраждалих, а також на користь громади Тімбукту загалом.
Наймасштабніший і найновіший кейс — Домініка Онгвена (одного зі старших членів угандійської терористичної організації "Армія опору Господа" — ред). В його випадку маємо оцінку в 50 тисяч жертв. Онгвена зобов’язали заплатити 52 мільйони євро.
Але жоден з цих засуджених не сплатив відшкодувань. Отже, робота цільового фонду полягає також і в тому, щоб компенсувати ці гроші постраждалим.
