За останні шість місяців стався цілий шквал закупівель колісної артилерії.
Війна в Україні призвела до серйозних змін на ринку артилерії / фото УНІАН, В’ячеслав Ратинський
Колісні знаряддя виявилися настільки ефективними на українському полі бою, що західні армії по-новому поглянули на цю концепцію. Про це пише Defense News. Безпілотні літальні апарати та швидкий контрбатарейний вогонь стали причиною, через яку артилерія має бути більш мобільною, щоб вціліти.
17 червня в Парижі стартує збройова виставка. І оскільки війна в Україні поставила в центр уваги далекобійні знаряддя, “зіркою” заходу може стати встановлена на вантажівці KNDS France гаубиця Caesar, прогнозує французький генерал у відставці Шарль Бодуен.
“Зухвалість колісної гармати полягає в максимальній ефективності. Ви нічим не жертвуєте в плані вогневої потужності, скорострільності, точності та дальності стрільби, і водночас у вас є вантажівка, броньована, але маневрена і дуже скритна”, – пояснив він.
І цей тренд “вловила” не лише Франція. За останній рік щонайменше дев’ять інших країн, включно з Великою Британією та Німеччиною, вирішили інвестувати в самохідні колісні гаубиці. Аналітики кажуть, що український досвід стимулює інтерес військових планувальників.
“Україна, безумовно, формує дискусію про буксирувані та колісні гаубиці”, – сказав консультант з оборонної промисловості та відставний офіцер армії США Пол Деніелс.
В ізраїльській компанії Elbit Systems, що виробляє гаубиці Atmos, зазначили, що війна в Україні виявила “критичну потребу” в мобільності. Такі системи, як Caesar і Atmos, можуть виїхати на позицію, зробити кілька пострілів і втекти за лічені хвилини – тактика, відома військовою мовою як “вистрілив і втік”.
За словами представників Elbit, термінова потреба в артилерійських системах у світлі війни в Україні змусила замовників віддати перевагу Atmos перед іншими системами озброєння. Водночас KNDS заявила, що наразі пропонується дедалі більше колісних систем і на них дедалі більше потенційних покупців.
Інтерес до колісних самохідних артилерійських установок викликаний бажанням отримати “набагато вищий ступінь мобільності та живучості”, ніж у буксируваних знарядь.
“До конфлікту в Україні багато артилеристів по всьому світу вважали, що для війни високої інтенсивності єдиною серйозною зброєю буде гусенична бронетехніка. Війна в Україні показала, що, навпаки, Caesar не тільки чудово підходить для ведення високоінтенсивних бойових дій, а й перевершує інші типи зброї”, – сказав представник KNDS.
За даними виробника, до березня в Україні було знищено близько 10% Caesar, тоді як втрати гусеничних бронебійних знарядь 52-го калібру становлять майже третину від загальної кількості.
Колісна артилерія стає глобальною тенденцією
Останніми роками дедалі більшої популярності набувають системи, що встановлюються на вантажівках. Так, турецька компанія Asfat працює над Arpan 155 для армії країни, а китайська North Industries Group Corp. у лютому представила турельну гаубицю, що встановлюється на вантажівці.
За останні шість місяців стався цілий шквал закупівель колісної артилерії. Бельгія придбала Caesar MkII, Бразилія – Atmos, а Велика Британія і Німеччина у квітні оголосили про плани придбати RCH 155 компанії KNDS Deutschland на базі восьмиколісного Boxer. Мобільність стала ключовим фактором для урядів.
Читайте також:
Скільки F-16 Україна може отримати у 2024 році і коли чекати Mirage-2000: оцінка експерта
РФ розмістила в окупованому Криму системи С-500: експерт оцінив загрозу
Більше не означає краще: чи потрібні Україні аргентинські літаки
Сьогодні, коли над полем бою літає безліч дронів, зокрема й дрони-камікадзе, головне – не бути поміченим, сказав торік колишній старший інженер з озброєнь французької армії і творець гаубиці на вантажівці П’єр-Андре Моро. За його словами, повсюдне поширення протитанкових боєприпасів і безпілотників на полі бою означає, що броньована артилерія “перебуває на межі повного застарівання”.
Більш низька вартість коліс порівняно з гусеницями матиме значення для країн, які прагнуть наростити свої артилерійські сили. Експлуатація та обслуговування колісних систем також обходиться дешевше: дослідження, проведені в США і Європі, показали, що економія становить близько 30%.
Широке використання колісної артилерії в Україні було продиктоване скоріше доступністю, ніж тактичним вибором, вважає старший викладач військових досліджень в Університеті Вулверхемптона, Спенсер Джонс. Зрештою, ця зброя добре зарекомендувала себе у війні, що характеризується інтенсивним контрбатарейним вогнем.
“Використання Україною артилерійського вогню “на ходу” свідчить про те, що майбутнє за високомобільною артилерією, чи то гусеничною, чи то колісною”, – сказав Джонс.
Як війна в Україні змінює ринок озброєнь
Як відомо, війна в Україні призвела до справжнього буму на ринку озброєнь. І причина не лише у високій потребі в різній зброї. Для деякої техніки Україна стала першим і єдиним експлуатантом, що дає виробникам унікальну можливість – перевірити свої розробки відразу в польових умовах.
Раніше у ЗМІ писали, що війна в Україні призвела до справжнього буму в оборонній промисловості Німеччини. Зброю там виробляють по всій країні, навіть у маленьких містечках. На початку лютого 2024 року Німеччина перебувала на п’ятому місці серед найбільших експортерів зброї у світі після США, Росії, Франції та Китаю. А 2023 року поставки за кордон озброєнь досягли рекордних 12,2 мільярда євро.
