Мовознавець Авраменко уточнив різницю у вживанні схожих за значенням слів.
Згадаймо Ярослава Мудрого, щоб не плутатися в словах “вірогідний”, “імовірний”, “достовірний” / Колаж УНІАН, фото скріншот
Іноді деякі слова в українській мові можуть здаватися майже “однаковими” за значенням. У населення часто виникає оказія з трійкою слів: “вірогідний”, “імовірний”, “достовірний”.
Відомий мовознавець Олександр Авраменко пояснив на простому прикладі, як зрозуміти різницю між ними в одному зі своїх уроків. Не обійшлося без згадки про Ярослава Мудрого.
“Вірогідний – це цілком правильний, перевірений, достеменний… Слово утворене від сполуки слів “гідний віри”. Близький за значенням цього слова прикметник “достовірний” – той, що не викликає сумніву, точний. А ось “імовірний” – це можливий, який лише можна здійснити”, – сказав він.
А ось, власне, і приклад Авраменка:
“Створення бібліотеки Ярославом Мудрим при Софії Київській – достовірний факт, він зафіксований літописом “Повість минулих літ”. Імовірно, що книжки бібліотеки були лише релігійного змісту. Імовірно – бо вчені це припускають, адже бібліотека не дійшла до наших днів”.
Отже, зробимо висновок, незаперечний, перевірений факт – це “вірогідний” і “достовірний”. А ось, коли ми припускаємо щось можливе, вживаємо слово “імовірний”.
Читайте також:
106-річна супербабуся відкрила чотири секрети довголіття
Темний, молочний або білий: який шоколад найкорисніший
Що робити, щоб дожити до 100 років і бути здоровим: названа головна вправа
“Ігри” двох гормонів і не тільки: чому людині постійно хочеться їсти
Авраменко пояснив, в чому підступність фрази “за замовчуванням”
Нещодавно мовознавець пояснив також мовну оказію, яка виникає із виразом “за замовчуванням”. Часто так кажуть омбудсмени щодо української мови. Українська мова “за замовчуванням” на сайтах – теж не дивина. Але, виявляється, так казати не зовсім правильно. Що в такому випадку ми “замовчуємо” – невже українську? Є мінімум три варіанти, як сказати теж саме коректно, акцентував Авраменко.
