Після деокупації півночі Житомирщини найбільша проблема там – замінування територій. Попри це в Народицькій громаді, частину населених пунктів якої захопили росіяни, цього року вже відновили всі зруйновані мости. Там також провели перше в Україні гуманітарне розмінування лісового масиву.
Про подальше відновлення Житомирщини, допомогу міжнародних партнерів, зміцнення протиповітряного захисту та роботу бізнесу в умовах повномасштабної війни розповів в інтерв’ю Укрінформу начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
БІЛЬШ НІЖ ПОЛОВИНУ ПОШКОДЖЕНОГО ЖИТЛА ВЖЕ ВІДНОВИЛИ
– Віталію Івановичу, розкажіть про ситуацію в деокупованих навесні 2022 року населених пунктах Народицької громади. Які там тепер нерозв’язані проблеми?
– Майже від самого початку повномасштабної війни були окуповані 9 населених пунктів Народицької громади. Решта її території потерпала від авіаційних бомбових ударів. Іноді, повертаючись із бомбардування Житомира та інших міст, російські літаки скидали там боєкомплект, щоб не повертатись із ним на бази.
Щойно населені пункти Житомирщини були деокуповані, ми одразу взялися за відновлення. Найперше відбудовували житло, але найбільшим викликом стало відновлення інфраструктури. Росіяни знищили чотири мости, які забезпечували безперешкодну логістику між щонайменше десятьма населеними пунктами громади.
Цього року ми відновили усі ці мости завдяки проєкту «United24». Нам вдалося досягти домовленості щодо їх будівництва з Державною спеціальною службою транспорту. Це дало можливість швидко повернути деокуповані населені пункти до нормального життя, тому що без мостів навесні, коли був паводок, доводилося об’їжджати до 50 км. Це значно ускладнювало надання медичної допомоги і доставляння продуктів харчування. Тепер розглядаємо відновлення автобусного маршруту в ці населені пункти.
Народицька громада повертається до нормального життя, але все ж залишається питання мінної небезпеки, адже там заміновані великі території.
Наведу один приклад. На нещодавній нараді, де ми обговорювали необхідність відстрілу диких тварин, які заходять у населені пункти, військові категорично заборонили робити це в Народицькій громаді – саме через мінну небезпеку. Відгомін окупації відчуватиметься ще дуже довго.
У лісових масивах громади вже реалізований проєкт з гуманітарного розмінування. Тепер ми ведемо перемовини щодо розмінування з компанією «ГК ГРУП» та її американським партнером Tetra Tech.
– Скільки постраждалих через обстріли об’єктів в області вже вдалося відновити? З яких джерел це фінансується?
– Із початку повномасштабної війни наша область зазнала 116 ракетно-бомбових ударів. Унаслідок цього зруйновано та пошкоджено 4800 об’єктів, 200 з яких неможливо відновити. Нам уже вдалося відновити понад 2700 об’єктів, на що спрямовано 270 млн грн із Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури, з обласного бюджету та бюджетів громад. Робота триває і далі.
Жителі області активно використовують державну програму «єВідновлення». Станом на 15 грудня в області подано 678 заяв про надання компенсації за пошкоджене майно. Комісії погодили виплати на відновлення 500 будинків та квартир на суму 51,9 млн грн. Також власникам 447 пошкоджених домівок на карткові рахунки вже надійшли кошти на загальну суму 36,9 млн грн.
Водночас банк обробив і передав на виплату 58 заяв на суму 1,5 млн грн, на розгляді перебуває одна заява із загальною сумою компенсації 17,9 тис. грн.
ПАРТНЕРСЬКА ДОПОМОГА ВІД ЕСТОНІЇ
– Як міжнародні партнери допомагають з відновленням області?
– Передовсім хочу акцентувати на допомозі Естонії, яка є державою-партнером нашої області. Завдяки їй вже збудований та функціонує дитячий садочок в Овручі, на початку січня ми плануємо відкрити другу його чергу. Також спільними зусиллями ми відбудували міст у Малині. Вартість проєкту – 113 млн грн, майже половина з яких – естонські гроші. Це дало нам можливість зекономити кошти і оголосити тендер на відбудову моста в Олевській територіальній громаді через річку Уборть.
Сподіваємося, що вдало закінчаться перемовини з Португалією і ми відновимо ліцей №25 у Житомирі.
Житомирщина активно співпрацює з ЮНІСЕФ. Йдеться про облаштовані укриття у школах та лікарнях, STEM-лабораторії, проєкт раннього догляду за новонародженими, ініційований на Житомирщині та вже поширений на інші області.
Ми також співпрацюємо з ПРООН у межах проєкту «ECHO4SCHOOLS-UA» «Ремонт / модернізація шкіл у постраждалих від війни регіонах». Так, у 31 школі заплановані ремонти, модернізація освітніх просторів, а також забезпечення меблями та технікою. Зокрема, у дев’яти школах Житомирської громади ремонти вже завершені, на що спрямовано близько 100 млн грн.
Від початку повномасштабної війни завдяки активній роботі з міжнародними партнерами нам вдалося залучити на реалізації різних проєктів на Житомирщині близько 1 млрд грн.
Нещодавно ми розпочали новий етап співробітництва з ЮНІСЕФ та німецьким державним банком KFW. У межах підписаного меморандуму Житомирська, Андрушівська, Коростенська, Звягельська, Хорошівська та Олевська громади отримали 265 млн грн на якісне водопостачання, захист і соціальну підтримку дітей, розвиток молоді, освіту та охорону здоров’я.
– На сайті ОВА була інформація про те, що одним з джерел реконструкції пошкодженого внаслідок обстрілів ліцею у селі Кирдани будуть конфісковані російські активи. А на які ще об’єкти в області спрямують такі кошти?
– Це загалом шість об’єктів, що фінансуються з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, одним із джерел формування якого є кошти від примусового вилучення власності Російської Федерації в Україні. Окрім ліцею в Кирданах, йдеться про ліцей у Коростені, обласну клінічну лікарню ім. О.Ф. Гербачевського, обласну дитячу лікарню, центр безпеки у Великій Хайчі та виготовлення проєктно-кошторисної документації на гуртожиток для переселенців у Зарічанах. Загальний обсяг фінансування цих проєктів – 852 млн грн.
– Як на Житомирщині реалізують проєкти для забезпечення житлом переселенців?
– У Житомирі спільно з міжнародними партнерами реалізуємо проєкт будівництва багатоквартирного комплексу, призначеного для проживання ВПО. Наступного року в обласний центр доставлять 40 модульних будинків від Червоного Хреста. За кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії побудують гуртожиток для переселенців у Зарічанах.
Окрім того, ми подали заявку до Мінреінтеграції на реконструкцію ще п’яти об’єктів для компактного проживання ВПО.
НА ЖИТОМИРЩИНІ СТВОРИЛИ 54 МОБІЛЬНІ ВОГНЕВІ ГРУПИ
– Наскільки область готова до можливих атак ворога по об’єктах енергетичної інфраструктури? Як вдалося зміцнити систему протиповітряного захисту?
– Ми майже щоночі чуємо повітряну тривогу через «шахеди», які пролітають через Житомирщину. Не виключено, що ворог буде бити по енергетичній інфраструктурі, тому ми укріплюємо нашу протиповітряну оборону.
Ми створюємо 54 мобільні вогневі групи і залучили 108 млн грн з громад області на придбання для них пікапів та обладнання. 21 транспортний засіб уже перебуває на бойовому чергуванні, а ще 33 до кінця цього року будуть доставлені у військову частину.
Окрім того, добровільні формування наших територіальних громад забезпечені кулеметами. Тепер вони тренуються і будуть нести бойові чергування проти «шахедів».
Хочу запевнити, що ми приготували для ворога сюрпризи і в разі використання ним крилатих ракет. Усе це ми постійно контролюємо і нарощуємо.
– А як в умовах повномасштабної війни функціонує економіка області? Нещодавно ви оприлюднили інформацію про те, що на Житомирщині створені три індустріальні парки і планується, що з’являться ще чотири. Чому з тих трьох працює тільки один, у Коростені?
– Наш досвід у Коростені свідчить, що наявність великого інвестора, який об’єднує навколо себе супутні виробництва, може забезпечити успішний запуск та подальшу роботу індустріального парку. У Коростені так сформувався деревообробний кластер. У розвиток індустріального парку інвестовано вже близько 300 млн грн, створено понад 2 тис. робочих місць із середньою зарплатою 18 тис. грн.
Щодо Житомира і Малина, то таких інвесторів там поки що немає. Перед повномасштабною війною в нас були попередні домовленості про будівництво великого підприємства на майданчику індустріального парку Житомира, але через об’єктивні причини цього не сталося. Міська влада і Житомира, і Малина працюють над пошуком інвесторів.
Є також український інвестор, який зацікавлений у створенні власного підприємства на майданчику індустріального парку в Андрушівці. Ініціюють створення нових індустріальних парків Хорошівська, Коростенська, Бердичівська та Чоповицька громади.
ЖОДЕН ВЕЛИКИЙ ІНВЕСТОР НЕ ВИЙШОВ З ОБЛАСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
– Яку підтримку отримує місцевий бізнес, що працює в області?
– Завдяки державним програмам Житомирщина отримала інвестиції понад 48 млн грн. Вони були спрямовані на реалізацію бізнес-планів 207 підприємців. Це дало змогу створити в області 461 нове робоче місце.
Завдяки грантовим програмам від держави на Житомирщині також розвивається бізнес ветеранів та членів їхніх сімей.
Ми створили у Житомирі Центр підтримки та розвитку підприємництва, а це ще один крок, спрямований на взаємодію держави та підприємницької спільноти.
– А як працює в області бізнес з іноземними інвестиціями?
– Жоден великий інвестор не вийшов з області під час повномасштабної війни. Навіть більше, компанія «Байєр» розширила своє виробництво на території області і додатково інвестувала в це 60 млн євро. Cersanit продовжує розробляти родовище каолінової глини у Дубрівській громаді. Загалом підприємство планує додатково інвестувати у свій розвиток 15 млн грн.
Українські компанії теж реалізують на Житомирщині свої проєкти. Зокрема, у період повномасштабної війни на трасі Київ – Чоп біля Житомира відкрито дві великі АЗС: UPG та WOG.
– Як відрізнятиметься, за попередніми підрахунками, обласний бюджет на 2024 рік від цьогорічного? На чому доведеться заощаджувати, а на що видатки збільшать?
– За попередніми розрахунками, власні доходи обласного бюджету можуть наступного року скоротитися на третину. Це передовсім зумовлено перерозподілом військового ПДФО.
Понад 80% витрат обласного бюджету буде спрямовано на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ і закладів та утримання обласних закладів.
Пріоритетами обласного бюджету на 2024 рік будуть підтримка Сил оборони, забезпечення стабільного функціонування соціально-гуманітарних галузей, підтримка ветеранів та ВПО, поліпшення та розвиток соціальної інфраструктури, підвищення ефективності та результативності витрачання бюджетних коштів.
Матеріали взято з сайту національного інформаційного агентства Укрінформ.
