За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне Вінниця
До повномасштабного вторгнення РФ Вʼячеслав Стражець працював у Європі далекобійником. На передову пішов добровольцем 25 лютого. Торік у травні під час мінометного обстрілу біля Авдіївки втратив руку. Протез, яким нині користується, зробили у Харкові.
“Поставили протез, щодня користуюся ним, мені зручно, хоча й важко, але якось вже звик. Мені вдалося вижити. Пощастило, хоч не цілим додому потрапив, а частинками. Реабілітація була довгою. Лікарі й ліву руку мені рятували, бо також поранення було серйозне. Кисть не функціонує повністю, хоча б щось нею я можу робити. На 50 відсотків нею працюю”, — розповів В’ячеслав Стражець.
Фото: Суспільне Вінниця
Щоб заробляти на життя після поранення, чоловік заснував власну справу. Він виготовляє агродрони для обприскування. На розвиток бізнесу виграв грант від українського ветеранського фонду. взявся майструвати безпілотники для армії типу "Джміль". За пів року виготовив понад 20 “Джмелів”. Ті, що робить для побратимів, передає задарма.
“Я за фахом інженер. Мені цікаво конструювати, щось своє створювати. Лежачи у лікарні, зрозумів, що у військо я вже не піду, бо зиску з мене там не буде. Спершу, я коли лежав у реанімації Мечникова (Дніпро), хотів робити саперні лопатки, бо їх хлопцям не вистачало, але забув за них і почав вивчати тему дронів. Пройшов курси, лекції. Зацікавився. В лікарні зібрав перший дрон. Навчився пілотувати, успішно його облітали, розбили кілька разів. На своїх помилках усі вчаться”, — розповів В’ячеслав Стражець.
Фото: Суспільне Вінниця
Запрошує навчитися цієї справи й інших, або ж допомогти донатами на комплектуючі.
“Ти постав себе на місце тих, що в окопах. Вони віддають більше, ніж ми податками. Хоча б уявіть ніч у морози”.
Фото: Суспільне Вінниця
Щоб зробити один такий дрон потрібно до чотирьох годин, сказав Вʼячеслав. У цьому допомагає і дружина Тетяна. Чоловік пояснює, що з чим зʼєднувати, і вона це робить. Каже, що їй вдається поки не дуже, важко. Але впорається, бо на фронті без дронів не побороти ворога. Вʼячеслав безпілотники програмує.
“Зараз технології дуже швидко розвиваються. Якщо ти за ними не встигаєш — програєш. Нам потрібно дивитися наперед. Якщо ти не йдеш в ногу із часом — твоя робота нікому не буде потрібною”.
Фото: Суспільне Вінниця
БпЛА Вʼячеслава здатні нести вагу до 1,5 кілограма і рухаються зі швидкістю 100 км/год. Серед переваг — низька собівартість і простота у використанні.
“Дрони — без них зараз майбутнього уявити не можна. Він виконує тут роботу, де людині небезпечно, виконає її ефективніше і швидше. Зберігають життя. За гарної погоди за 3-4 км дрон може бачити”, — розповів В’ячеслав Стражець.
Фото: Суспільне Вінниця
Він збирає і програмує дрони за волонтерські гроші й свої власні. Один “Джміль” обходиться у 300 доларів, якщо з камерою — 600. Нині на фронті є запити на серійне виробництво, бо там дрони — це очі й руки захисників, сказав В’ячеслав.
Цей дрон може бути й розвідником, і камікадзе. Такими на фронті оборонці доставляють “подарунки” окупантам.
