За інформацією: Суспільне Чернівці.
Василь Ленко двічі обороняв позиції у Серебрянському лісі. Суспільне Чернівці/Дмитро Сторож
"Хочеш вижити – копай"
Військовий каже, на позиціях у лісі було просте правило – "хочеш вижити, то копай. Чим глибше, тим краще". Це було важко, бо на місцевості був пісок, який осипався під час кожного обстрілу. Окоп у повний ріст військового могло засипати за кілька секунд, тому постійно намагалися укріплювати позиції мішками.
Страшно було й на позиціях, коли по радіо попереджали про виліт авіації – слід за нею починала працювати артилерія.
"Потім починався штурм піхоти ворога, а ми починали оборону позицій. Якщо є можливість й розуміємо, що перемагаємо кількістю, можемо навіть трохи просунутися вперед. Рідкість, але ми це робимо", – каже військовий.
Зараз Василь продовжує службу у Чернівцях. Суспільне Чернівці/Дмитро Сторож
На позиціях у Серебрянському лісі Василь був двічі: перший раз влітку, а вдруге зустрічав там Новий рік.
"На першому виїзді під час штурму була лише авіація, без керованих бомб. А вже потім по нас били КАБами, постійно з'являлися дрони: від дронів зі скидами ще можна було укритися під накриття, а FPV можуть залетіти до тебе повз будь-яку щілину".
За словами бійця, кожен новий виїзд на позиції – новий досвід, незалежно від того, скільки там перебуваєш, бо військова тактика постійно змінюється. Зараз Василь продовжує службу у Чернівцях, втім готовий повертатися на бойові позиції, коли це буде потрібно.