Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс бере участь у зустрічі в Державному департаменті у Вашингтоні, 25 березня 2024 року. AP/Mark Schiefelbein
Колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс вважає, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі може стати приводом для обмеження польської допомоги Україні.
Про це він сказав в інтерв'ю Суспільному.
"На мою думку, ми наближаємося до ситуації, коли не можна уникати визнання: наш дім горить. Ми нагадуємо героя з мультика, який сидить із чашкою кави, довкола все палає, а він каже: "Все нормально". Але вже не нормально. Це очевидна ескалація, акт агресії проти країни НАТО. Причин може бути кілька", — сказав Ландсберґіс.
Він вважає, що одна з причин атаки дронів на Польщу полягає в тому, що очільник Кремля Володимир Путін, "як завжди, випробовує межі Заходу, перевіряє реакцію і встановлює нову реальність". За словами Лансберґіса, якщо реакція відсутня або недостатня, то "такі дії триватимуть".
Іншою причиною є прагнення Путіна тиснути на Польщу, "особливо, знаючи про нинішні розбіжності між урядом і президентом". Це, на думку Ландсберґіса, може стати приводом для обмеження польської допомоги Україні.
"Польща є критично важливим транзитним маршрутом для постачання обладнання в Україну. Уявіть, якщо в Польщі почнеться дискусія: "Ми -— під атакою дронів, може, варто менше допомагати Україні?" Це було б неймовірно шкідливо, і стало б великою перемогою Путіна", — сказав колишній глава МЗС Литви.
Крім того, Ландсберґіс вважає, що дрони залетіли на територію Польщі не випадково.
"Ситуація дуже свіжа. Але дорогою я розмірковував: навіщо Росія робить такі дії? Адже це було умисно — 14 дронів у польському небі, це не випадковість. Це повідомлення. І вони хотіли щось цим досягти. Польща зараз у складній політичній ситуації: коаліція знову під тиском. Якщо додати ще й атаки дронами, то це підкидає дрів у вогонь і може принести вигоду Путіну", — додав Ландсберґіс.
Що відомо про вторгнення російських БпЛА у повітряний простір Польщі
У ніч проти 10 вересня РФ завдала масованого повітряного удару по Україні. Вибухи, зокрема, лунали у Львові, на Хмельниччині, Івано-Франківщині, Києві. Відомо про влучання в промислові об'єкти на Вінниччині. На Житомирщині внаслідок атаки є загиблий та поранений. Є травмовані внаслідок повітряної атаки на Хмельниччину.
У ніч на 10 вересня ворожі об’єкти порушили кордон Республіки Польща, польська влада повідомила про операцію з їхньої нейтралізації. Як повідомив прем'єр-міністр країни Дональд Туск, військові застосували зброю проти ворожих об’єктів. Туск проінформував генсека НАТО Рютте щодо збитих над Польщею обʼєктів. Це вперше Польща збивала російські цілі на своїй території.
Також Туск заявив, що Польща не запроваджуватиме додаткові обмеження через вторгнення у повітряний простір російських БпЛА.
Згодом стало відомо, що один із російських безпілотників, який залетів на територію Польщі, пошкодив дах житлового будинку та автомобіль у селі Вирики-Воля, що у Володавському повіті Люблінського воєводства. Також уламки ще кількох дронів виявили в інших населених пунктах.
Крім того, під час виступу в Сеймі Республіки Польща Туск повідомив, що країна звернулася до НАТО з проханням застосувати Статтю 4Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає, що сторони Альянсу консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін. Північноатлантичного договору.
Очікується, що 10 вересня відбудеться засідання НАТО, де обговорить реакцію Альянсу на російські дрони, що залетіли в польський повітряний простір.
