За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Отець Іван про дорогу на фронт. Суспільне Івано-Франківськ
"Отче, я хочу посповідатися"
Зустріч зі священником, який на протезах приїхав на фронт, стала приємною несподіванкою для воїнів. Отець Іван каже: від бійців дізнався, що вони бачили у медіа відео про нього.
"Один воїн підходить до мене, каже: "Отче, хочу посповідатися. Я бачив про вас у Facebook на Суспільному. Ми тут всі дивилися на вас. І ми захоплюємося вашою мужністю, що ви на протезах таку дорогу далеку сюди подолали. І тут ви з нами розмовляєте. І, знаєте, це досить мене вразило", — розповідає священник.
Священник з волонтерами на Донеччині. Фото: Facebook/Іван Теремко
"Там життя — на виживання, на дні, на секунди"
Від побаченого отець кілька ночей не міг заснути: думав про умови, в яких живуть військові, яке руйнування принесла війна, та молився за справедливий мир в Україні.
"Там життя — на виживання, на дні, на секунди. Зустрічався з тими хлопцями, які їхали на позиції. Старші посміхаються, а молоді сидять такі зажурені. Дуже тяжко. Життя продовжується, але. І думаєш, Господи Боже, на що нарікають тут наші люди?" — каже отець Іван.
Отець Іван Теремко з прапором. Суспільне Івано-Франківськ
З фронту отець привіз найцінніше — прапор, який йому подарував військовий земляк, та вже планує наступний візит до воїнів.
Священник став духовним наставником фонду "Безстрашні"
На передову священник вирушив разом з волонтерами благодійного фонду "Безстрашні", адже є духовним наставником організації. Таку подорож планували давно, зізнається керівник організації Віталій Срайчук.
Керівник фонду “Безстрашні” Віталій Срайчук. Суспільне Івано-Франківськ
"Отець є прикладом тієї незламної, нескореної людини. Коли воїни, які кожного дня, кожної хвилини ходять на межі життя і смерті, побачили священника, ту гармошку, ту пісню, скажімо так, нам вдалося їхні думки, їхні погляди відвернути від тої війни. Ми домовилися з отцем, і хлопцям пообіцяв, що наступного разу, десь перед Паскою, отець поїде з нами у наступну поїздку. Є багато хлопців, які хочуть посповідатися", — каже Віталій Срайчук.
"Лютий 2022 року був холодним. Потрібно було знайти форму військовим"
Для "Безстрашних" — це 19 поїздка до бійців на фронт. Більшість з учасників фонду — волонтери з Чернятина та навколишніх сіл та міст. А сам фонд виник з перших днів повномасштабного вторгнення.
"Лютий 2022 року був холодним, був сніг, і перше, що потребували військові, — форму, берці. Хлопці дзвонили до нас і ми шукали. Перший раз ми знайшли на одній фабриці 110 комплектів на 180 тисяч гривень. Ще тоді грошей не мали, але взяли під мою гарантію, я — також підприємець. І відвезли форму нашим хлопцям у "десятку", які вже вирушали на фронт. Завдяки людям зуміли покрити фінансові витрати, і з цього почалося наше волонтерство", — пригадує керівник фонду "Безстрашні".
Волонтери фонду “Безстрашні” на фронті. Фото: Facebook/Віталій Срайчук
Від початку роботи фонду допомогли на понад 20 мільйонів гривень
Найчастіше волонтери їздять з гуманітарним вантажем на Донеччину, адже там служать чимало земляків у 109 батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" та 52 окремому стрілецькому батальйоні. Проте у фонді допомагають всім, хто звертається. Тому географія виїздів — від Харківської області до Запоріжжя, а інколи — й Херсонщини та Миколаєва.
Дорогою на фронт. Фото: Facebook/Віталій Срайчук
"Від початку роботи фонду десь понад 60 машин ми купили, відігнали на схід країни. Крім автомобілів таке, що важливе, — дрони, навіть не пам'ятаю, скільки. Вже теж перейшло за 50 і більше. Якщо це все перевести повністю на гривневий еквівалент, я десь так рахував, — понад 20 мільйонів гривень", — підсумовує керівник "Безстрашних".
Волонтери везуть гумдопомогу бійцям. Фото: Facebook/Віталій Срайчук
"Війна — це така річ, що зволікати не можна"
Зі собою у дорогу волонтери завжди беруть прапор, який возять від початку великої війни. На ньому є цінний для них підпис — військового, який загинув, — розповідає волонтер Михайло Федишин.
Волонтер “Безстрашних” Михайло Федишин з прапором. Суспільне Івано-Франківськ
"Треба допомагати. Війна — це така річ, що зволікати не можна. Кожен має робити все те, що може на своїй посаді", — говорить Михайло Федишин.
Військова атрибутика, яку подарували волонтерам. Суспільне Івано-Франківськ
Також у подарунок від бійців волонтери отримують військову атрибутику, з якої згодом планують створити музей у школі села Чернятин.
"Латвійці розуміють, що це — і їхня війна"
Роботу волонтерів підтримують як місцеві жителі, небайдужі, так і закордонні партнери — організація "Віче" з Латвії.
Волонтери фонду “Безстрашні” разом з партнерами асоціації “Віче” з Латвії. Фото: Facebook/Віталій Срайчук
"Хлопці з Латвії постійно приїжджають. Це вже буде їхній 57-й конвой. У них є кілька компаній таких потужних у Латвії, які "підв'язалися" під асоціацію "Віче" з першого дня. Вони кожного місяця регулярно донатять. Латвійці розуміють, що це — і їхня війна", — пояснює Віталій Срайчук.
Війна не тільки для військових та їхніх родин
У поїздки на Схід Віталій Срайчук з охотою бере нових волонтерів, щоб якомога більше людей змогли побачити, які руйнування принесла війна в Україну.
Керівник фонду “Безстрашні” Віталій Срайчук про важливість надійного тилу. Суспільне Івано-Франківськ
"У нас зараз війна ніби для тих людей, які воюють, для сімей, яких зачепили бойові дії, а також — для волонтерів. Я навіть сам по собі знаю, що після кожної поїздки мені потрібно десь тиждень часу, щоб адаптуватися до життя у тилу. Тому завжди говорю: що більше людей туди поїдуть, то побачать і зрозуміють, яка страшна війна. Можливо, це спонукатиме і їх чимось допомогти", — каже Віталій Срайчук.
Волонтери приїхали з допомогою. Фото: Facebook/Віталій Срайчук
"У нас війна не тільки на Сході, у нас війна тут"
Станом на кінець березня 2024 року із села Чернятин пішли воювати 82 бійці, каже сільський голова Роман Барик. З них три загинули, чотири пропали безвісти, 25 — демобілізувалися. Всі інші — воюють.
Сільський голова Чернятина Роман Барик перший ліворуч. Суспільне Івано-Франківськ
"У нас війна не тільки на Сході, у нас війна тут, — каже Роман Барик. — Я хочу більше сказати про наших волонтерів. Вони всі їдуть винятково за свої кошти. Це — не ті гроші, що збирає громада, бо вони йдуть тільки для військових. Загалом — це колосальна робота, бо щоб поїхати на фронт, треба багато попрацювати".
Робота фонду — це заслуга всіх, хто волонтерить та донатить
У крайній поїздці бійці 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" нагородили "Безстрашних" відзнаками.
Нагороди для волонтерів фонду “Безстрашній від воїнів “десятки”. Суспільне Івано-Франківськ
Нагородження волонтерів. Суспільне Івано-Франківськ
"У будь-якій роботі одна людина мало що може зробити. Та робота, яка вийшла в мене, у "Безстрашних", — завдячуючи цим хлопцям. Крім волонтерства, кожен з нас працює на роботі. Також це точно не вдалося б без наших жителів. Я всім ставлю у приклад наше село Чернятин. Багато людей бачать, як помагають у Чернятині, і долучаються. Великий їм респект", — розповідає керівник фонду "Безстрашні".
Волонтери фонду “Безстрашні”. Суспільне Івано-Франківськ
