За інформацією: Суспільне Чернівці.
Діти у будинку сімейного типу Венгренюків у Чернівцях. Суспільне Чернівці
У Чернівцях — майже 200 дітей без батьківського піклування. Водночас є два будинки сімейного типу та п'ять прийомних сімей. Розповідаємо історію сім'ї Венгренюків, яка виховує 16 дітей та які форми виховання бувають.
Тетяна Венгренюк розповідає, що росла без батьків і завжди мріяла про велику родину. З чоловіком Юрієм колись працювали в дитячих таборах та недільних школах, мали досвід спілкування з дітьми з дитячих будинків. А всиновити двох дівчаток наважилися, коли вже мали двоє власних синів. Згодом взяли ще двох дітей. А пізніше створили будинок сімейного типу. Зараз у будинку Венгренюків проживає 10 дітей. Планують взяти в сім’ю ще чотирьох.
"Ми не боялися брати дітей у свою сім'ю. Двоє-троє чи більше — значення не було. Відразу з'явилося таке відчуття, що це всі мої діти. Якщо людина загорілася і в серці в неї є бажання допомогти дитині, то я б порадила брати дитину велику. Бо всі батьки хочуть малих дітей. Але малі діти не завжди є. Вилучають дітей по 4-5-8. Не бійтеся брати в родину дітей, яким 14 років. Вони теж хочуть любові. Ми брали дітей віком від двох до 16 років, особливої різниці я не бачу," — каже Тетяна Венгренюк.
Суспільне Чернівці “Ми їх вчимо любити, яка б та людина не була — бідна чи багата. Ми їх вчимо жертвувати. Не тільки коштами, а й своїм часом.” Тетяна Венгренюквиховує з чоловіком Юрієм 16 дітей
Юрій Венгренюк згадує, коли взяли з дружиною в сім'ю перших двох дівчаток, то думали, що буде складніше. Згодом вирішили допомагати й іншим дітям.
"Коли вони роз’їжджаються по школах чи по якихось заходах — у домі стає пусто. Ти ніби самотній робишся. Бо звикаєш до них, до їхнього галасу, до кожного характеру. Ми ладнаємо, шукаємо компроміси, працюємо, живемо. Я радію кожній дитині, тому що кожна дитина має певні успіхи. Це радує," — розповідає Юрій Венгренюк.
Венгренюки вчать дітей, що обов'язково потрібно допомагати військовим, які боронять Україну під час війни. Юрій власноруч виготовляє хімічні грілки, привозить спальники з Румунії та передає все це на передову. Окрім того постійно цікавляться, що необхідно військовим, які лікуються у Чернівцях. Привозять у лікарні продукти та засоби гігієни.
Фото надав Юрій Венгренюк “Наші діти знають, що обов’язково потрібно допомагати військовим” Юрій Венгренюквиховує з дружиною Тетяною 16 дітей
Скільки у Чернівцях дітей без батьківського піклування
Наразі у Чернівцях майже 200 дітей, які потребують батьківського піклування. Водночас є два будинки сімейного типу та п’ять прийомних сімей.
Про це Суспільному повідомив заступник міського голови Юрій Лесюк.
На жаль, у нас взагалі немає в місті патронатних сімей. Це ті люди, які працюючи, тобто вони отримують гроші за те, що вони роблять, опікуватись дітьми протягом трьох місяців, а в деяких випадках і до шести. Вони фактично виконують функцію батьків.
Які бувають форми виховання та опіки над дітьми
Патронатні та прийомні сім'ї, будинки сімейного типу, опіка та піклування — в Україні є декілька варіантів, як можна влаштувати дітей, які не мають батьків.
Опіка та піклування над дітьми в Україні — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних взаєминах із цими дітьми для їх виховання, освіти, розвитку, захисту прав та інтересів.
Патронатні сім'ї — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період до шести місяців. У цей час дитина, її батьки або інші законні представники мають можливість вирішити складні життєві обставини.
Що потрібно, щоб створити патронатну сім’ю
Люди, які вирішили стати патронатними батьками, подають до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи та копії документів:
- заяву про намір стати патронатним вихователем;
- заяву про згоду на влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя від усіх членів сім’ї, а також осіб, які фактично проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі, в тому числі біологічних дітей, якщо вони досягли такого віку та розвитку, що можуть її висловити;
- висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі, добровільного помічника та осіб, які фактично проживають разом з ним;
- довідки про відсутність (наявність) судимості кандидата у патронатні вихователі та членів сім’ї, які досягли 14-річного віку і проживають разом з ним;
- копії паспортів кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника;
- копію свідоцтва про шлюб або інший документ, що підтверджує родинні або сімейні стосунки кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника;
- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Патронатний вихователь щомісяця отримує:
— грошове забезпечення в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць;
— при влаштуванні 2-х і більше дітей, віком до 1 року, неповнолітньої вагітної, дитини з ВІЛ, грошове забезпечення збільшується на 10% за кожну дитину та категорію, але сумарно не перевищує 50%;
— соціальну допомогу на утримання та виховання дитини в розмірі 2,5 (для дітей з інвалідністю — 3,5) прожиткових мінімумів відповідно до віку дитини;
— сплату єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.
Усиновлення — це прийняття дитини в сім’ю на правах доньки чи сина. Для цього потрібне рішення суду. Це пріоритетна форма влаштування дитини. Усиновлювачі стають її повноправними батьками з усіма правами та обов’язками. Усиновлена дитина втрачає статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Кандидати в усиновлювачі мають пройти обов’язкове навчання.
Опіка та піклування
Опікуються дитиною, яка не досягла 14 років. Піклуються про дитину, віком від 14 до 18 років. Але як опікун, так і піклувальник – законні представники інтересів дитини. Вони відповідальні за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток.
Водночас діти мають пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Порядок створення ПС, ДБСТ та влаштування в них дітей регулюються постановами Кабінету Міністрів України № 565 та № 564 від 26.04.2002 р. "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю", "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу" та № 866 від 24.09.2008 р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».
Вихованці перебувають у прийомних сім'ях та будинках сімейного типу до досягнення 18-річного віку. Після цього можуть за власним вибором проживати і виховуватися у цій сім’ї до закінчення навчання. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, які влаштовані до прийомних сімей та будинків сімейного типу, зберігають свій статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.
Обов’язкові побутові умови, щоб взяти прийомних дітей:
• належний стан житлового приміщення;
• визначені житлові площі;
• належний санітарний стан;
• є необхідні меблі, побутова техніка й інші товари тривалого споживання;
• є всі умови для проживання, виховання та розвитку дитини.
Щоб опікуватися чи всиновлювати дітей потрібно звертатись до служби у справах дітей.
