Розповідаємо, які три форми укладення шлюбу були у стародавніх римлян.
Римляни укладали шлюб не так, як це відбувається зараз / фото ua.depositphotos.com
За всіх часів чоловіки і жінки укладали між собою союз, проте сам процес і його правила змінювалися залежно від народу і часу. У римлян були свої особливості.
Як укладали шлюб у Стародавньому Римі – далі в матеріалі.
Як одружувалися стародавні римляни
Насамперед розглянемо, в якому віці одружувалися в Стародавньому Римі. Дівчат могли видати заміж дуже рано, приблизно в 12 років. Їхнім чоловікам було не набагато більше – всього 14. Водночас найчастіше шлюб укладали між 20-річними дівчатами та 30-річними чоловіками.
Церемонію могли скасувати лише через жалобу або якісь надзвичайні обставини.
Стародавні римляни для укладення шлюбу використовували одну з двох існуючих форм. Перша була поширена серед плебеїв нижчого класу і називалася “коемпціо”. Це буквально перекладається як “купівля”, що точно відображало саму суть цієї форми.
Друга, “конфарреація”, – була доступна для аристократів і патриціїв. Це була урочиста церемонія, яка проводилась жрецем Юпітера та верховним понтифіком, а також супроводжувалась обміном коржів із полби. Розлучення для такої подружньої пари було виключене.
При цьому “купівля” дружини також несла певний релігійний відтінок. Дівчата приносили три асси – мідні монети. Дві з них приносили в жертву домашнім ларам, а третю передавали нареченому. Монети відігравали роль символічного приданого. Вважали, що так богиня шлюбу Юнона приводить наречену в її нову сім’ю.
Читайте також:
Вибір годинника показує вашу особистість: швидкий психологічний тест
Навіщо американцям другі імена: яку роль вони відіграють і чи можна без них
Чому кішки панічно бояться води: правда про страх, якому тисячі років
Наречена одягала на таку церемонію червону фату. Вона і наречений бралися за руки, а потім приносили жертву Юпітеру.
Волосся дівчини ділили на шість частин, використовуючи для цього гострий гребінь у формі списа. Потім її вели в будинок чоловіка в супроводі веселої процесії.
Двері змащували олією, а їхній отвір прикрашали. Далі дівчину переносили через поріг. У новій оселі відбувалося застілля з непристойними піснями та криками.
З плином часу з’явилася третя форма укладення шлюбу, яка стала однією для всіх. Такий цивільний формат прозвали “узус”. Чоловік і жінка мали прожити разом цілий рік. При цьому вона не могла проводити поза домом чоловіка більше трьох ночей поспіль. Якщо правил було дотримано, то шлюб вважався укладеним, а якщо ні – то дівчину звільняли від такого союзу.
