“У жодному разі не мовчати”. Керівниця відділу ювенальної превенції поліції Франківщини Алла Бойчук про булінг у школах

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

Керівниця ювенальної превенції поліції в області Алла Бойчук. Суспільне Івано-Франківськ/Ілона Шевченко

— Якщо батьки не реагують на скарги дитини про булінг, вона може самостійно звернутися до поліції? Таку заяву приймуть від неї?

Приймуть. У нас є випадки, коли дитина самостійно під час конфлікту в навчальному закладі звертається до служби 102. Ми реагуємо, але залучаємо ювенальну превенцію.

Для того, щоб отримати заяву, ми повідомляємо її законних представників. До закладу освіти чи в інше місце, де перебуває дитина, приходять батьки й ми спілкуємося з нею у їхній присутності.

Ми про це говоримо дітям, починаючи з 1 класу. Якщо є конфлікт, вони не повинні про це мовчати й можуть звернутися. В жодному разі не мовчати, бо це має накопичувальний ефект, і потім дитина просто замикається у собі. І дуже важко її з того стану витягнути. У дитини — депресія. У нас є випадки, коли потрібна допомога психолога вже з медикаментозним втручанням.

— Хто може бути сторонами булінгу?

Суб’єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 з позначкою 4, є учасники освітнього процесу. Це — учні, педагоги та батьки. У кожному випадку передбачена відповідальність. Можуть бути потерпілі діти, а булер — вчитель, або навпаки. Також двома сторонами можуть бути діти.

Найчастіше стикаємося, коли діти вчиняють булінг проти своїх однолітків, учнів молодших класів чи однокласників. Що стосується вчителя, минулого року ми зафіксували факт вчинення булінгу щодо дітей педагогом у Косівському районі. Зараз у нас на розгляді перебуває звернення про те, що вчитель вчиняє булінг щодо учня 7 класу в Івано-Франківську. Цю інформацію перевіряють спільно з департаментом освіти. Бо якщо йде мова про булінг вчителя щодо дитини, то департамент освіти цю ситуацію розглядає на своєму засіданні.

— У якому віці зазвичай у дітей проявляється бажання цькувати інших?

З 12 до 15 років. Старші вже розуміють відповідальність, бо адміністративна відповідальність наступає з 16 років. Ми їм про це говоримо. Як правило, з 12 років ми вже говоримо про такі активні дії дітей щодо інших. Так починається самоствердження дитини. Вони виборюють своє місце, скажімо так. Кожна дитина хоче бути таким неформальним лідером. Як правило, тим дітям, які вчиняють булінг, насправді потрібна теж допомога, навіть психологічна.

Усе виходить із сім’ї, все виходить від виховання, хай там що. Бо якщо аналізувати ті випадки булінгу, це не завжди діти з неблагополучних сімей. Як правило, це — сім’ї, де батьки матеріально забезпечують дитину, але відсутнє батьківське виховання і сімейна форма виховання. Неорганізоване дозвілля, дитина безконтрольно проводить час у соцмережах, створює різний відеоконтент. Бо є випадки, що такі відео провокують дітей на агресивну поведінку, на висловлювання нецензурними словами.

За майже сім місяців цього навчального року на Івано-Франківщині поліцейські зареєстрували 38 звернення щодо конфліктів у школах. Після перевірок підтвердили дев’ять випадків булінгу. Суспільне Івано-Франківськ/Ілона Шевченко

— Що відбувається після надходження заяви про булінг у поліцію?

Поліція проводить перевірку. Опитуємо всіх учасників конфлікту, свідків обов’язково, бо склад правопорушення передбачає їхню присутність. Визначаємо повторюваність і системність цього явища — вчинення будь-яких дій два і більше разів щодо дитини. Ми беремо до уваги рішення комісії й не завжди можемо бути згідні з ним. Бо якщо в нас є звернення, ми відправляємо запит до навчального закладу і комісія нам надає висновок, що це — не булінг, а одиничний конфлікт. А ми встановлюємо інші факти й, відповідно, поліція реагує. Звертаємося до департаменту освіти щодо навчального закладу, щоб вони провели свою перевірку.

— Яка відповідальність за булінг передбачена законом?

Якщо правопорушення вчинили діти до 16 років, передбачена відповідальність батьків. Якщо — з 16 років, відповідають самі діти. Так само передбачена відповідальність керівника закладу освіти або особи, яка виконує його обов’язки. Санкція статті передбачає штраф від 850 гривень до 3 тисяч 400 гривень або громадські роботи, на розгляд суду, залежно від частини, щодо якої ми складаємо протокол. Взагалі, це — адміністративна відповідальність. Усе залежить від того, яка шкода завдана.

Якщо дитині в результаті цькування завдали фізичних ушкоджень, стоїть питання про притягнення до кримінальної відповідальності. Усе залежить від ступеня тяжкості отриманих травм. Це вже визначає судово-медична експертиза й ухвалюється рішення в межах кримінального провадження. Тоді вже наступає кримінальна відповідальність. Що стосується керівника навчального закладу — передбачена адміністративна відповідальність.

Якщо будь-які дії вчиняє педагог на території навчального закладу і дитина отримує травми, тоді йдеться про відкриття кримінального провадження за спричинення тілесних ушкоджень. Так само передбачена відповідальність за ст. 137 ККУ, відповідно до тяжкості тілесних ушкоджень.

Новини України