7.5 тисяч мешканців громади написали відмови від евакуації.
Триває евакуація з Куп’янської громади, яка знаходиться у 6 км від лінії фронту під постійними обстрілами росіян.
Росіяни посилили наступальні дії на Куп’янському напрямку, завдають постійних ударів і намагаються знайти слабкі місця в обороні.
“Ворог тисне, постійно тисне, ситуація така, таке враження, що з останніх сил намагається прорвати нашу оборону, вийти на рубежі, які їм визначило їх командування. Але по лінії фронту успіхів не має, здійснює постійні обстріли по населених пунктах з різних видів озброєння: РСЗВ, КАБ. Вночі бив по логістичним напрямкам, щоби ускладнити нам доставку гуманітарної допомоги, і людям евакуйовуватись в більш безпечні місця. Але наші комунальники все швидко лагодять, і критичних ситуацій в громаді немає (з постачанням світла, води, газу – ред.)”, — розповів голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.
Для доставки гуманітарної допомоги, всупереч діям ворога, налагодили свої логістичні шляхи. Тому у громаді вдосталь продуктів харчування, засобів гігієни, будматеріалів для консервації пошкодженого майна. Працює соціальна інфраструктура, комунальні підприємства, пошта, лікарні. Три освітні заклади у громаді працювали дистанційно, і вже пішли на канікули.
Водночас попри активні дії ворога, не всі люди поспішають виїжджати з громади. Практично всі 7,5 тисяч людей, які залишаються, написали відмови від обов’язкової евакуації.
“Триває евакуація цивільного населення з території громади. На жаль, багато хто нехтує власною безпекою та безпекою своїх близьких. На сьогодні на території громади залишається 180 дітей”, — зауважив Беседін.
За його словами, жителям громади, які погоджуються на евакуацію, надається повна підтримка. Охочі виїхати на безпечніші території можуть звернутися на цілодобову гарячу лінію за номером 0800339291.
Як писав UA-NEWS.in.ua, з Вовчанського та Липецького напрямків майже немає заявок на евакуацію. У Харкові розконсервували ще кілька студентських гуртожитків, щоб заселити переселенців.
Автор: Марія Мирошниченко
