За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Пам’ятні дошки полеглим бійцям у Рогатині. Фото: Сайт/Рогатинська міська рада
У Рогатині, що на Івано-Франківщині, відкрили пам'ятні дошки чотирьом загиблим військовослужбовцям — Івану Югану, Богдану Лещишину, Юрію Іванціву та Віктору Головльову.
Про це повідомили на сайті Рогатинської міської ради.
"На подвір’ї Рогатинського ліцею № 1 багатолюдно — рідні, друзі, військові, представники місцевого самоврядування, дітвора. На фасаді закладу — чотири пам’ятні дошки колишніх випускників. Сьогодні Іван Юган, Богдан Лещишин, Юрій Іванців, Віктор Головльов прийшли до школи назавжди", — йдеться у дописі.
До стіни, на якій розміщені анотаційні дошки полеглим бійцям, поклали 31 троянду — саме стільки навчальних класів у ліцеї.
Фото: Сайт/Рогатинська міська рада
Що відомо про Івана Югана
Іван Юган народився у 1957 році в селі Підвиння Рогатинської міської громади. У сім’ї він був наймолодшим — п'ятою дитиною.
"Сім'я Юганів була дружною. Батько виховував Івана в дусі патріотизму та любові до рідної країни, оскільки сам був зв'язковим УПА", — йдеться у дописі міської ради.
Іван Юган закінчив вісім класів у Рогатинській школі № 1. У 1975 році його призвали до армії. Служив у танкових військах у Німеччині.
Після повернення з армії працював на залізниці, водієм у Рогатинському автопарку.
У 2014 році Іван Юган долучився до лав ЗСУ. Воював на сході України у складі 57 бригади 34 окремого мотопіхотного батальйону.
"Служив у селищі Зайцеве Донецької області. Не міг змиритися з тим, що гинуть ровесники його сина. Ставився до юних бійців, як до своїх дітей", — пишуть про нього земляки.
Загинув Іван Юган 13 серпня 2015 року. Указом Президента України від 25 грудня 2015 року воїна посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Що відомо про Богдана Лещишина
Богдан Лещишин народився 25 жовтня 1982 року в селі Дусанів Золочівського району, що на Львівщині. У 1999 році закінчив Рогатинську школу № 1.
Богдан Лещишин навчався у Військовому інституті внутрішніх військ МВС України. Служив у першому полку охорони особливо важливих державних об’єктів у Дніпрі. У 2010 році військового перевели до Навчального центру внутрішніх військ у Золочеві. У 2013 році Богдан Лещишин одружився, а три роки потому став батьком.
У 2018 році військового зарахували до особового складу четвертої бригади оперативного призначення Нацгвардії у Гостомелі.
Богдан Лещишин брав участь в АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну він разом зі своєю бригадою боронив Гостомель.
"12 березня бронегрупа бригади, яку очолював Богдан Лещишин, разом із підрозділами окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ вступила в бій з росіянами, які вирішили прорвати лінію оборони. Колону українських бійців окупанти атакували із залученням трьох танків, п’яти БМП та близько роти живої сили. Зав’язався бій, у перші хвилини якого українські бійці знищили три БМП та багато російських солдатів. Богдан Лещишин отримав уламкове поранення стегна. Попри це підполковник продовжував командувати підрозділом", — йдеться у дописі.
Підполковник Лещишин продовжував керувати своїми підлеглими, поки позиції українців росіяни не накрили з "Градів". Попри те, що військовослужбовець був знову поранений, він продовжував передавати координати росіян для артилерії.
Богдан Лещишин загинув на полі бою. Йому було 39 років.
Посмертно Богдану Лещишину присвоїли звання Героя України й нагородили орденом "Золота Зірка".
На фасаді ліцею № 1 у Рогатині відкрили пам’ятні дошки загиблим бійцям — Івану Югану, Богдану Лещишину, Юрію Іванціву та Віктору Головльову, Рогатин, 17 листопада. Фото: Сайт/Рогатинська міська рада
Що відомо про Юрія Іванціва
Юрій Іванців народився 29 квітня 1983 року. Закінчив Рогатинську школу № 1 і здобув професію інженера-механіка в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
"Чоловік працював головним механіком у виробничо-комерційній фірмі, а з 2013 року — заробляв на хліб для сім’ї за кордоном. Рідні й знайомі пригадують, що він був у всьому ерудований, вмів все полагодити й особливо розумівся у ремонті авто. Як кажуть в народі, мав "золоті руки" і світле серце", — йдеться у дописі.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Юрій Іванців повернувся з-за кордону і, не маючи військового досвіду, 9 березня 2022 року став на захист України у складі десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти.
Військовослужбовець виконував бойові завдання на сході України. Боєць загинув у бою 26 грудня 2022 року під Мар'їнкою на Донеччині внаслідок численних поранень, несумісних із життям. Посмертно нагороджений медаллю Івано-Франківської обласної ради "Лицар бойового чину".
Що відомо про Віктора Головльова
Віктор Головльов народився 14 січня 1977 року в селі Залужжя. Навчався у місцевій початковій школі та у Рогатинському ліцеї № 1. Чоловік здобув професію тракториста у Рогатинському професійно-технічному училищі, пройшов строкову службу в армії. Пізніше працював на Рогатинській птахофабриці та інших місцевих підприємствах.
24 березня 2022 року Віктора Головльова призвали до лав ЗСУ. Чоловік служив кулеметником Чопського прикордонного загону. 10 квітня 2023 року бійця відправили у Бахмутський район Донецької області.
11 травня 2023 року під час мінометного обстрілу села Іванівське Віктор Головльов отримав поранення. 16 травня 2023 року він помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова.
Посмертно Віктора Головльова нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
