Громадяни Ірану, які проживають у Сирії, проголосували на президентських виборах на виборчій дільниці в Дамаску, Сирія, 28 червня 2024 року. AP/Omar Sanadiki
Сирія 5 жовтня 2025 року вперше проведе парламентські вибори під керівництвом нової адміністрації, очолюваної ісламістами, після повалення режиму Башара Асада.
Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що голосування за 210 членів Народної асамблеї мають пройти "в усіх виборчих округах", хоча минулого місяця виборча комісія заявила, що голосування в трьох провінціях буде відкладено через безпекові проблеми.
Третина місць у Народній асамблеї буде призначена президентом Ахмедом аль-Шараа.
"Очікується, що нова асамблея закладе основу для більш широкого демократичного процесу після повалення колишнього президента Башара Асада у грудні минулого року після майже 14 років громадянської війни. Критики кажуть, що чинній системі керування країною не вистачає достатньої участі груп меншин", — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, спершу позачергові парламентські вибори мали відбутися між 15 і 20 вересня. Водночас голосування в провінції Сувейда, де в липні сталися сутички між друзами та сунітськими племенами бедуїнів, а також у провінціях Хасака й Ракка, частина територій яких перебуває під контролем курдських Сирійських демократичних сил, вирішили відкласти.
Друзи — це релігійно-етнічна група, що сформувалася у XI столітті в регіоні сучасних Лівану, Сирії та Ізраїлю. Друзька релігія має спільне коріння з ісламом, але не вважається його частиною. Друзи не мають мечетей, не здійснюють хадж, не моляться п'ять разів на день. Релігія друзів не має складних обрядів та церемоній.
Прийняти друзьку віру неможливо, оскільки вона передається по крові. Релігія друзів не має складних обрядів та церемоній.
У Сирії друзька громда налічує близько 700 тисяч осіб, зосереджених переважно в провінції Сувейда та передмістях Дамаска — Джарамані й Ашрафіят Сахнаї.
