Україна входить до першої десятки країн із найбільшою чисельністю безпритульних тварин. За даними Всесвітньої асоціації з тварин України на листопад 2023 року допомоги волонтерів потребувало близько 140 тис. тварин. На початку війни кількість запитів була орієнтовно на 50 тис. тварин, пише ЗМІ.ck.ua.
“Питанням бездомних тварин в нашій області, з виділенням коштів із місцевого бюджету, системно займаються в Каневі, Золотоноші, Звенигородці, Умані, Смілі і Корсуні. У Христинівці, Жашкові, Маньківці й Умані, раз на рік, для безкоштовної стерилізації бездомних тварин запрошує міжнародний фонд “4 лапи”. Питання на мертвій точці протягом багатьох років у Черкаському районі, Городищі, Лисянці, Драбові та Чорнобаї. Це попри те, що в області прийнято відповідну програму. Її допомагав розробляти наш фонд. Ми йдемо назустріч кожній громаді, щоб вирішити цю проблему. Від багатьох голів громад доводиться чути, що “це не на часі, не вистачає людей, ресурсів, можливостей”. Коли даєш відповіді на усі ці питання, голова говорить що немає часу цим займатися. Це до того, що проблема тварин – це насправді проблема ігнорування владою звернень людей і лакмусовий папірець для показника дієвості і ефективності місцевої влади”, – говорить Оксана Савіцька, президент Черкаського обласного благодійного фонду “Життя”.
У Смілі було засновано громадську організацію “Хвіст” з порятунку домашніх та диких тварин. Ідея належить зоозахисниці з Маріуполя Анастасії Задерновській, яка переїхала сюди 4 роки тому. Під її опікою перебуває близько 80 собак і котів. За 1,5 роки простерилізовано понад 2 тисячі 200 тварин. З них 99 собак за гроші з міського бюджету.
“Мені якось “щастить”, що постійно зустрічаю їх в жалюгідному стані. Спочатку забирала в свою квартиру, лікувала за власний кошт, допомогу небайдужих людей, друзів з Маріуполя. Допомагали в ветклініках. Згодом місто виділило стару покинуту будівлю. За благодійні кошти відремонтували водопровід, встановили бойлер, пральну машину. Зробили пічне й електроопалення. Побілували й пофарбували, облаштували клітки і місця для собак і котів. В притулку позмінно працює двоє людей. Моя задача полягає у забезпеченні тварин, покупці ліків, обладнання, кормів, розходників, лежанок, а також прилаштуванні тварин. І також займаюся юридичним супровідом організації, написанням грантів, складанням взаємозв’язків з міжнародними організаціями та прилаштуванням тварин в сім’ї. Наші підопічні є в різних куточках країни. Близько 10 тварин мешкають у Європі. Котикам, які жили на волі, за минулий і цей рік купила 8 котобудиночків”, – розповідає Анастасія.
Зазначає, що інколи людська жорстокість по відношенню до тварин не має меж.
“У нас є маленьке цуценя, якому неблагополучні господарі зламали щелепу і вибили око. Травма була жорстоко нанесена ногою. Ветлікар видалив травмоване око і зашив. Вправив щелепу, зафіксував на щоках ґудзиками. Цуцик вже їсть, грається. В нас є кіт з відкритими переломами задніх лап. Ветеринар встановив спеціальні системи, щоб тварина могла пересуватися. Лікуємо кішку з травмою хребта. Її знайшла моя знайома, коли вигулювала в лісі свою собаку. Кішка лежала біля дерева, а поряд була їжа і вода. Мабуть господарі віднесли травмовану тваринку помирати, – продовжує Анастасія. – Одну невеличку дворняжку тримали на короткому ланцюгу і замість ошийника був товстий чоловічий ремінь, двічі обкручений навколо шиї. Господарі собаки десь переїхали, а її залишили на прив’язі, без води і їжі. Тварину на перетримку взяла сусідка. Буде думати, чи зможе її залишити собі. Тому що в неї є своя собака і їй складно буде утримувати двох”.
Анастасія Задерновська періодично викупляє диких тварин, яких продають на “притравку” мисливським собакам. Живими мішенями найчастіше є борсук, лисиця та єнотовидний собака.
“Диким тваринам плоскогубцями і на живу виривають зуби. Тренують на них мисливських собак. Оголошення “Продаю на притравку” зазвичай дають ті, хто закінчує з мисливством або мають зайву дику тварину. Але деякі сайти забороняють такий продаж.Тому подібні оголошення можуть писати завуальовано, але я навчилася їх розпізнавати. І викупляю дику тварину й випускаємо на природу. Недавно в Київській області та на Полтавщині викупила чотирьох зайців. Продіагностуємо і випустимо весною в заповіднику”, – говорить Анастасія.
В Умані безпритульними собаками і котами опікуються так само волонтери. До повномасштабної війни налічували 1,6 тис. тварин.
“Перед повномасштабною війною в місті планувався запуск комунального притулку. Залишалося зробити небагато. Не встигли. Але тварини все таки потроху стерилізуються. За кошти великих міжнародних благодійних організацій, меценатів, бюджетні. Другий рік відбувається стерилізація котів. Щодня по 8 тварин і черга на місяць. Весною проблема з безпритульними збільшується в рази. У 90 відсотках викидають цуценят і кошенят. Решта – це старі, сліпі, хворі і вагітні собаки. На нарадах голови ОТГ кажуть, що тварин у села везуть із міста. Але насправді, все відбувається навпаки. Тому що в місті ми намагаємося популяризувати стерилізацію. Якщо в наш фонд звертаються люди, що не мають грошей, ми допомагаємо оплатити половину медичної послуги. У селах господарі тварин категоричні, кажуть, “це не природно”. Коли приплід підріс до місяця, везуть у поле, ліс або на сміттєзвалище. Наші комунальники щодня привозять волонтерам покинуту собаку чи кота”, – розповідає Яніна Тиховська, засновниця БФ “Серце Друга” в Умані.
У Каневі, Золотоноші та Кам’янці відкрито стерилізаційні пункти, обладнані можливістю для стерилізації та післяопераційної перетримки для бездомних тварин. Комунальний притулок діє лише в Черкасах. Розташований на території “Черкаської служби чистоти”, діє з 2010 року. Займається відловом, притулком, стерилізацією та вакцинацією безпритульних тварин. В різні роки тут було щонайменше 150 собак, а найбільше – близько 500. Зараз тут доглядають за 240 тваринами. Міський бюджет забезпечує ветеринарними препаратами та харчуванням. На 2024 рік на ці цілі виділено 567 тисяч 575 грн.
“Вже простерилізовано понад 2 тисячі 200 тварин. З них 99 собак простерилізовано за гроші з міського бюджету. Нам виділили 99 тисяч гривень. До фінансування нашого притулку залучаю міжнародні фонди, отримую гранди. Я перебуваю в зоозахисній організації України. Таким чином акумулюються фінанси. Бо в Смілі люди бідні і не мають можливості не те, що донатити, а іноді купити собі їжу. Дуже часто відгукуються небайдужі люди. Особливо, коли роблю пост про лікування якоїсь тварини. Наш притулок постійно потребує ковдри, рушники, памперсні пелюшки. Ми проводимо перетримку тварини, поки не одужає, даємо антибіотики, вакцинуємо. Собакам ставимо на вуха кліпси, – каже Анастасія і зазначає. – У наш притулок часто приводять дітей. Батьки і так само й з дитячого садка. Діти знайомляться з роботою притулку, контактують з котиками. На запрошення місцевої бібліотеки я розповідала школярам про тварин. Брала з собою чорного кота Пумича. Нашм досвідом цікавиться молодь. Ті, хто планує стати ветлікарем або кінологом. Приходять, щоб наглядно побачити деякі моменти своєї майбутньої професії”, – каже Анастасія Задерновська.
