За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне Вінниця
Не встигли через повномасштабне вторгнення добудувати храм і в Куманівцях. Настоятель, священник ПЦУ Віталій Підопригора розповів, що храм споруджували за кошти меценатів, допомагали й місцеві.
“Люди, які мешкають в цьому селі, приходять, допомагають. Дзвін заливати допомагали, щоб закінчити будівництво. Ми його припинили. Зараз, якщо є якісь кошти, люди жертвують на храм, ми передаємо хлопцям. Для них щось придбати", — зазначив Віталій Підопригора.
Фото: Суспільне Вінниця
Ще один недобудований храм у селі Подорожня Хмільницького району. Нині там залишилося нанести розпис в середині, зробити зовнішнє оздоблення та встановити дзвіницю.
Місцева жителька Розалія Чорна розповідає, що її колишній учень, який допомагав будувати храм, пішов боронити Україну.
"Він дуже багато вклав тут грошей, був поранений на війні. Він і тепер на фронті. Сказав, що воюватиме доки не визволять Україну від загарбників”, — каже Розалія Чорна.
Батько оборонця Микола Омельчук розповів, що, за архівними даними, саме на цьому місці була старовинна церква, але під час другої світової тут тривали бої й солдати радянської армії її розібрали.
До ПЦУ переходять і громади, і священники
Окрім будівництва нових храмів, громади звертаються і переходять до ПЦУ. За словами Івана Пукаса, наразі зареєстровано 65 парафій, ще 9 — у процесі оформлення документів.
Переходять і громади, і священник, розповідає секретар Вінницько-Барської єпархії ПЦУ Владислав Демченко.
"Вінницько-Барська Єпархія на сьогодні нараховує 136 парафій, з яких 27 — приєднались протягом минулого року. З ними перейшли сім священників. Загалом з початку повномасштабного вторгнення до Вінницько-Барської Єпархії приєднались 68 парафій та 17 священників", — зазначив Владислав Демченко.
Фото: Суспільне Вінниця
Крім того, в процесі оформлення документів про перехід до ПЦУ ще 20 громад, додає Демченко. Найбільше, каже священник, цей процес гальмує людська свідомість та страхи. Це основні чинники.
"Мойсей вивів народ з єгипетського полону дуже швидко в землю обітовану. Люди не повірили, не довірились. На жаль, ми йдемо шляхом Моісеєвим. Нам в 1991 році можна було отримати незалежну автокефальну церкву. Ми сьогодні вже понад 30 років пройшли”, — вважає Владислав Демченко.
