Інші вчені вважають, що це просто занадто складно технічно.
Останній представник виду “тилацин” помер у зоопарку Хобарта в 1936 році / скріншот
Тасманійський тигр, сумчаста тварина, схожа на вовка, яка колись мешкала в лісах Тасманії, може бути повернута з небуття після вимирання.
Також відомий як тилацин, звір розміром з лабрадора був останнім сумчастим хижаком Австралії. Група американських і австралійських дослідників заявила про серію наукових проривів, пише Sky News.
Останній представник виду помер у зоопарку Гобарта в 1936 році після того, як решту винищили в спробі захистити зростаючу тваринницьку галузь Тасманії.
Однак його нещодавня загибель робить його ідеальним кандидатом на “воскресіння”, на думку фахівців компанії з Далласа Colossal Biosciences, що стоїть за цим проєктом. Бет Шапіро, головний науковий співробітник Colossal пояснив:
“Зразки тилацину, які використовуються для нашого нового референтного геному, є одними з найбільш добре збережених стародавніх зразків, з якими працювала моя команда. Рідко буває так, що зразок дає змогу так далеко зайти в галузі стародавніх методів ДНК”.
Зазначається, що 108-річний зразок, збережений у спирті в музеї в Мельбурні, дав змогу команді витягти послідовність ДНК тилацину, яка, за їхніми словами, на 99,9% збігається з оригіналом.
Їм вдалося витягти зі зразка більш крихкі молекули РНК. Це дало змогу команді побачити, які з генів тилацину експресуються в певних тканинах.
“З цим новим ресурсом ми зможемо визначити, що тилацин відчуває на смак, що він може відчувати на дотик, який у нього зір і навіть як функціонує його мозок”, – розповів професор Ендрю Паск із Мельбурнського університету, який бере участь у проєкті.
Colossal використовували методи редагування генів для зміни геному найближчого нині живого родича тилацина – товстохвостого даннарта -, щоб створити істоту, максимально схожу на тасманійського тигра.
За їхніми словами, вони внесли понад 300 генетичних “правок” тилацину в клітини даннарта, вирощені в лабораторії, а також дізналися, як викликати овуляцію в крихітного сумчастого та виростити його ембріони поза маткою – аналогічно до методів, які використовують під час ЕКЗ у людей.
Деякі вчені вважають, що це просто занадто складно технічно. Інші стверджують, що дослідження з воскресіння не зашкодять, навіть якщо вони просто поліпшать розуміння давно вимерлих видів і збережуть їхню ДНК для майбутніх досліджень.
Прогрес, досягнутий у галузі ЕКЗ сумчастих для проєкту з тилацину, “може бути застосований до всього генеалогічного древа сумчастих”, – стверджує професор Паск із Дослідницької лабораторії комплексного відновлення геному тилацину.
Передбачається, що вони можуть допомогти триваючим зусиллям із захисту видів, що перебувають під загрозою зникнення, таких як тасманійський диявол.
Новини про вимерлі види – деталі
Учені нещодавно виявили предка вимерлого тасманійського тигра, який мав “надзвичайно товсті” щелепні кістки, щоб обгризати здобич, включно з кістками та зубами. Про це йдеться в новому дослідженні, яке опубліковано в Journal of Vertebrate Paleontology. Зокрема, в ньому описується три стародавні види сучасних тилацинів.
За словами дослідників, нововідкриті види були “безсумнівно, найдавнішими представниками” тасманійського тигра і жили в Австралії 23-25 мільйонів років тому, під час пізнього олігоцену. Зокрема їхні скам’янілості були знайдені на території Всесвітньої спадщини Ріверслі.
