В аеропорту “Бориспіль” відбулася зустріч щодо української “формули миру”, 1 грудня 2023 рік. Фото: ОП
14 січня, напередодні старту Всесвітнього економічного форуму у Давосі, Україна ініціює проведення зустрічі радників із національної безпеки та зовнішньої політики для обговорення "формули миру". Очікується, що вони розглянуть пʼять останніх з десяти запропонованих президентом Зеленським пунктів бачення миру в Україні, а це має відкрити шлях до проведення Глобального саміту миру вже на рівні глав держав. Як український мирний план намагається залучити якнайбільше міжнародних партнерів на його підтримку, і чому його кінцева мета — запросити Росію до переговорів на умовах України, поки видається малореальною — пояснює Суспільне.
Як Україна просуває Формулу
"Формула миру" — це перелік десяти умов для завершення війни, які запропонував президент Зеленський у жовтні 2022-го року на зустрічі з лідерами G7. Нині, "формулу" вже підтримали понад 80 країн. Серед її положень, зокрема, — радіаційна, ядерна, продовольча та енергетична безпеки, звільнення усіх полонених і депортованих, виконання статуту ООН та відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ та припинення бойових дій.
На рівні радників робота над пунктами "формули миру" розпочалася у червні 2023-го з установчої зустрічі в Копенгагені. Тоді на ній було до півтора десятка країн. На зустріч до Джидди у Саудівській Аравії на початку серпня приїхало вже щонайменше вдвічі більше. Зокрема — представник Китаю, країни яка офіційно займає нейтральну позицію щодо війни й раніше пропонувала власний "мирний план".
Саміт щодо “формули миру” на Мальті у жовтні 2023-го. Фото: ОП
"Перша зустріч в Копенгагені — це була гра на своєму полі. У Джидді — це була вже гра якщо не на полі супротивника, то щонайменше на нейтральному. Тому що королівство Саудівська Аравія — не є союзником України. А водночас — не є союзником і Росії. Вийшло так, що Україну запросили, Китай запросили, США запросили, багато інших країн, а ось Росію проігнорували. І це, звісно, для РФ був неприємний дзвіночок", — говорить головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Наприкінці жовтня 2023-го під час зустрічі на Мальті дипломати понад 60 країн, зокрема з Латинської Америки, Азії й Африки, говорили про перші пʼять пунктів "формули". Наступні пʼять — тема для розмови 14 січня у швейцарському Давосі. Як зазначив на річній підсумковій пресконференції президент Зеленський, далі Україна прагне провести Глобальний саміт миру, де усі позиції формули будуть обговорювати вже не радники, а лідери країн.
Глобальний саміт миру
Президент Зеленський під час підсумкової пресконференції наприкінці 2023-го зазначив, що Україна прагне провести Глобальний саміт миру після фінальних обговорень усіх пунктів "формули" в Давосі. Однак дата його проведення постійно посувається. Одна з причин цього, говорить Іван Ус — ескалація між Ізраїлем та ХАМАС, яка тимчасово змістила Україну з порядку денного. А ще — розділила частину союзників або потенційних партнерів України по "формулі миру" по різні боки конфлікту. На його думку, шанси провести глобальний саміт миру на рівні лідерів буде, коли дещо вщухне близькосхідний конфлікт. Хоча з огляду на нещодавні атаки США та Британії по військових цілях єменських хуситів, не схоже, що ця історія близька до завершення.
"Ідея Глобального мирного саміту має сенс, щойно російські війська зазнають поразки. Тоді це буде можливість покласти юридичний і політичний кінець війні. Вважаю, це гарна ідея, тому що важливо, щоб наприкінці війни був спосіб залучити Україну до європейських структур, НАТО, створити постійні, безпечні кордони. І щоб міжнародна спільнота підтримала це. Але ми повинні дійти до цього моменту", — зазначає у коментарі Суспільному Курт Волкер, колишній спецпредставник США щодо України.
На думку Волкера, лише після поразки Росії на полі бою в України будуть шанси обʼєднати більше країн довкола положень "формули миру". Адже нині "світ ніби розділився на тих, хто відчуває певну відповідальність допомагати Україні, наприклад, США та більшість європейських країн, і тих, хто вважає, що це не їхнє питання", як-от Індія та Бразилія. "Це не означає, що вони не співчувають Україні. Просто відчувають, що це не їхня проблема. Але коли війна закінчиться, думаю, ви побачите, як світ об’єднається значно тісніше", — додає Волкер.
