Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Фото: AP
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що уряд схвалив законопроєкт про лобіювання з доопрацюваннями, які враховують пропозиції громадськості та коментарі Міністерства юстиції.
Про це посадовиця повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Стефанішина вказала, що наприкінці минулого тижня мала зустріч з представниками громадських організацій, на якій детально проговорили запропоновані НАЗК законодавчі зміни.
Зі слів віцепрем'єрки, за результатами спільної роботи:
- удосконалюється визначення в законопроєкті — лобіювання, об’єкт та предмет лобіювання;
- доопрацьовується перелік прав і обов'язків суб'єкта та об'єкта лобіювання;
- визначаються сфери/питання, на які дія закону не поширюється.
Посадовиця окремо зазначила, що текст законопроєкту, "який зараз "гуляє" інтернетом, не є коректним". Стефанішина наголосила, що на засіданні уряду схвалили внесений НАЗК текст з урахуванням пропозицій громадянського суспільства.
Віцепрем'єрка підкреслила, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки "адвокація не є лобіюванням".
"Закон про лобіювання повинен відповідати європейським стандартам. Його метою має бути створення прозорого ринку послуг лобіювання. Та очевидно, що він має бути націленим передусім саме на зменшення впливу олігархів на держуправління й економіку, а не на обмеження можливостей громадського сектору просувати суспільно значущі зміни. У законопроєкті зафіксовано, що таке адвокація, і що вона не є лобіюванням", — пояснила посадовиця.
Як додала Стефанішина, ухвалення законопроєкту про лобіювання визначено як один з 4-х додаткових кроків Європейською комісією для того, щоб Україну визнали готовою до початку переговорів про вступ до ЄС.
"Решта три законопроєкти вже у парламенті й, сподіваюся, будуть найближчим часом ухвалені. Це буде потужний сигнал у той час, коли обговорюються рішення по Україні, ухвалення яких очікуємо на Єврораді наступного тижня", — підсумувала віцепрем'єрка.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
