Виявилося, що зразки належать двом різним видам китів: малому смугастому і північнотихоокеанському гладкому киту.
Знайдені останки вважалися наймолодшими мамонтами в історії / фото Вікіпедія
Пара скам’янілостей, які колись вважалися наймолодшими рештками шерстистого мамонта, коли-небудь знайденими на Алясці, раптово виявилися кістками зовсім іншого виду.
Як пише indiandefencereview.com, в рамках музейної програми “Усинови мамонта”, яка дозволяє громадськості спонсорувати дослідження окремих викопних решток, ці стародавні рештки були вилучені з ящиків і датовані методом радіовуглецевого аналізу. В результаті виявилося, що насправді вони належать двом стародавнім китам. Це відкриття описано в недавньому дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Quaternary Science.
Первинне відкриття і помилкова ідентифікація
У 1950-х роках в золотих копальнях Доум-Крік на Алясі, приблизно в 250 милях від найближчого узбережжя, були виявлені скам’янілості. Спочатку кістки були визначені як скам’янілості мамонтів, що було розумним припущенням, враховуючи поширеність останків мамонтів по всій Північній Америці. Скам’янілості десятиліттями зберігалися в архівах Музею Півночі Університету Аляски.
Ажіотаж навколо цих останків зріс, коли радіовуглецеве датування виявило несподіваний результат. Згідно з вуглецевим аналізом, вік кісток становив від 1854 до 2731 року, що значно молодше, ніж можна було б очікувати для останків мамонтів, які, як вважається, вимерли близько 13 000 років тому.
Роль ізотопного аналізу в розкритті істини
Щоб розгадати таємницю ідентичності викопних решток, дослідницька група під керівництвом Метью Вуллера з Університету Аляски у Фербенксі спочатку провела аналіз стабільних ізотопів двох скам’янілих дисків. Ці диски, що походять з хребтів тварин, надали важливі відомості про раціон і середовище проживання організмів. Співвідношення стабільних ізотопів, особливо азоту і вуглецю, помітно відрізнялося від такого у наземних ссавців, таких як мамонти. Натомість ізотопний склад нагадував склад морських істот, що дозволяє припустити, що останки належали морським тваринам, а не наземним ссавцям.
фото University of Alaska Museum of the North
Після цього дослідницька група провела аналіз ДНК, витягнутої з кісток, виявлених у скам’янілостях, підтвердивши, що зразки дійсно належали не наземним ссавцям, а двом різним видам китів: малому смугастому і північнотихоокеанському гладкому киту.
Раніше в пустелі Катара знайшли гігантське “кладовище тварин” віком 21 млн років.
