За 5 років парк вагонів може скоротится вдвічі (фото: facebook.com/Ukrzaliznytsia)
Гірничо-металургійна галузь закликала уряд переглянути обмеження строку експлуатації вантажних вагонів. Бізнес попереджає про ризик дефіциту, падіння експорту та ускладнення відновлення економіки.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться листі “Укрметалургпрому” (УМП) до віце-прем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексію Кулебі.
Читайте також: Списання вагонів за віком варто переглянути: УСПП попереджає про ризики для економіки
Представники гірничо-металургійного комплексу звернулися до уряду з вимогою скасувати обмеження строку експлуатації вантажних вагонів.
У галузі попереджають, що збереження чинних правил після війни може спричинити:
- уповільнення відновлення промисловості,
- скорочення експорту, валютних надходжень і податкових платежів,
- а також втрату робочих місць.
Крім того, є значний ризик для сектору безпеки – адже дефіцит вагонів може обмежити перевезення стратегічних і військових вантажів.
Масове списання вагонів і ризик дефіциту
У листі УМП йдеться про необхідність перегляду наказу Мінінфраструктури №647, який передбачає обмеження строку експлуатації вагонів, адже повернення до жорстких вікових обмежень після завершення воєнного стану може призвести до “катастрофічних наслідків” для ринку перевезень.
За даними “Укрзалізниці”, у 2026-2031 роках з експлуатації вибуде 67,8 тис. вагонів, з яких близько 42 тис. – парк самої компанії.
Зокрема, кількість вагонів може скоротитися з 84,6 тис. у 2026 році до 45 тис. у 2031-му. Парк піввагонів за цей період зменшиться з 32,7 тис. до 15 тис., а зерновозів – з 10,7 тис. до фактично 322 одиниць.
За оцінками УМП, до 2031 року під списання підпадає 28,7 тис. вагонів робочого парку, що означає скорочення ще на 30%. Такий обсяг втрат не може бути компенсований ані за рахунок внутрішнього виробництва, ані імпорту.
Читайте також: Ризик дефіциту вагонів: експерт закликав змінити підхід до списання рухомого складу
Мільярдні потреби та обмежені можливості заміни
У галузі наголошують, що для заміщення вибулого парку потрібно близько 1,8 млрд доларів інвестицій, однак в умовах війни та обмежених ресурсів це є нереалістичним.
Крім того, виробничі потужності не дозволяють у стислі строки виготовити майже 29 тис. нових вагонів, а втрата частини металургійної бази, зокрема “Азовсталі” та ММК ім. Ілліча, додатково ускладнює ситуацію.
При цьому скорочення парку вагонів відбуватиметься на тлі очікуваного зростання обсягів перевезень у період відновлення країни щонайменше на 30%.
Це, за оцінками бізнесу, призведе до структурного дефіциту, зокрема нестача піввагонів може сягнути 24,7 тис. одиниць.
Ризики для економіки, експорту та безпеки країни
Як акцентують в УМП, серед наслідків:
- неможливість забезпечити перевезення необхідних обсягів вантажів;
- зростання вартості оренди вагонів;
- підвищення логістичних витрат;
- зниження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках.
У макроекономічному вимірі це означатиме уповільнення відновлення промисловості, скорочення експорту, валютних надходжень і податкових платежів, а також втрату робочих місць.
Читайте також: Списання вагонів за віком: експерт оцінив наслідки для економіки
Окремо підкреслюється ризик для сектору безпеки, оскільки дефіцит вагонів може обмежити перевезення стратегічних і військових вантажів.
В УМП наголошують, що достатній парк вагонів є критично важливим для післявоєнної відбудови, зокрема для транспортування будматеріалів, металу та енергетичного обладнання. У разі дефіциту це може стати “вузьким місцем” для реалізації інфраструктурних проєктів.
Яке рішення пропонують металурги
Представники галузі також зауважили, що у світовій практиці вагони не списують лише за віком: у США та країнах ЄС основним критерієм є технічний стан, а не рік випуску.
У зв’язку з цим бізнес пропонує відмовитися від граничних строків експлуатації та повернутися до моделі списання вагонів за їх технічним станом.
Читайте також: УЗВ розкритикувала обмеження використання вагонів за віком і навела приклад ЄС
В “Укрметалургпромі” вже розробили відповідні зміни до законодавства і закликають уряд підтримати цю ініціативу.
