Власник зброї та адвокат Максим Крапивка. Фото: Суспільне Одеса
Для вас, як власника зброї, щось змінюється?
Змінюється. Перше — законом пропонується змінити підхід. Зараз, коли ви хочете придбати зброю, ви отримуєте на це дозвіл. Потім йдете з нею до експертів МВС, які роблять відстріли, оглядають, заносять у реєстр дані про відстріляні гільзи та кулі для ідентифікації та перевіряють чи відповідає ваша зброя вимогам. Щоразу, купуючи нову одиницю, ви повторюєте цю процедуру.
Що планують? Ввести посвідчення власника зброї. Як водійські права. У посвідченні будуть вказані категорії зброї, яку ви можете придбати. Вперше його видають на два роки, далі подовжується на п’ять. Це буде постійний дозвіл на придбання: зброї, набоїв чи частин до неї. Сама зброя буде реєструватись, ви будете її періодично приносити експертам, які будуть її оглядати та перевіряти. Як й раніше ви зможете купувати набої лише до тієї зброї, якою володієте. Трохи легше особам, які займаються спортом. Зараз їм треба отримувати дозвіл на купівлю як зброї, так і її частин. У разі ухвалення закону — для купівлі частин достатньо буде посвідчення.
Гадаю, що люди які просто мають зброю і стріляють раз на місяць чи два, відчують покращення. За винятком, що тепер можна продати або віддати набої, які раніше придбали собі, власнику з таким самим калібром зброї. Зараз цього робити не можна.
Поясніть% якщо цей закон ухвалять у такій редакції, придбати зброю буде легше чи навпаки?
Не думаю, що легше. По-перше, стали більш суворі вимоги до власника зброї. Перелік адміністративних покарань, які не має накоїти майбутній власник, розширили. І зробили це, на мою думку, дуже дивно. Наприклад, якщо ви притягувались до відповідальності за несплату аліментів, коли строк заборгованості перевищує шість місяців, то ви не зможете її придбати. Є й інші обмеження.
По-друге, стали більш жорсткі вимоги до перевірки. Чого зараз всі побоюються? З’явилась норма, якщо співробітник поліції не застав вас за місцем зберігання зброї три рази, він призупиняє ваше посвідчення. Воно буде поновлено лише через три дні, коли він перевірить вашу зброю. Водночас ви можете поїхати кудись на місяць або більше. Наприклад, на полювання або змагання. Щоб не спрацював випадок трьох разів, вам треба документально підтвердити відсутність. Це досить складно. Можна потрапити на ці «три рази» й коли ви на роботі. І потім треба це якось вирішувати.
У перші дні повномасштабного вторгнення цивільним людям видавали автомати для захисту країни. В умовах постійної загрози з боку Росії, як ви ставитесь до думки легалізації такого виду зброї?
Автоматична зброя це, звісно, здорово та весело, але це не цивільна зброя. У нас підхід який: цивільна зброя — це мисливська, спортивна, інша, яку можна використати для самозахисту. З автоматичною все складніше. Що таке легалізація? Ви надаєте право громадянам отримати це у власність або у використання. Сказати, що ну гаразд, ті хто вже її мають, нехай тримають, а іншим не можна, так не працює. Надати дозвіл на придбання автоматичної зброї…
Коли лунає аргумент, що коли у кожній домівці буде зброя — це підвищить обороноздатність країни.
Коли у кожній оселі буде зброя — це один випадок. А коли в кожній оселі буде автоматична зброя — це інший випадок. Зброя взагалі потребує тренування. Недостатньо просто мати зброю. Коли ми говоримо про легалізацію, то розуміємо, що держава надає право громадянам можливість придбати зброю і тренуватись. Часто громадяни користуються лише частиною цих прав, тобто купують. Зброя зберігається у них вдома. Може інколи її дістають, тренуються.
Давайте відверто — це коштує грошей і часу. І це ваші гроші. Ви маєте купувати набої, їздити у місця, де дозволено використовувати зброю. Якщо ви не тренуєтесь зі зброєю, то вона у вас просто є. Це ніяк не підвищує ваші навички, вашу обороноздатність. А може й навпаки. Людина вважає, що може дати комусь відсіч. Та коли почне стріляти зі зброї, наприклад, на стрільбищі, відчуває, що все не так добре. Автоматична зброя вимагає твердіших навичок. Особливо, коли ця зброя стане цивільною. Це зброя, яка є у вас вдома, а навколо вас інші люди. Для них це може стати сюрпризом.
Досвід яких країн щодо зброї вам імпонує?
Звісно, як більшість власників зброї скажу, що мені подобається досвід США. Але не весь. Тільки той, що стосується її лібералізації. Коли ми розглядаємо американський досвід, де у кожної людини може бути зброя, то автоматично отримує досвід правоохоронних органів США: поліцейські можуть відкрити вогонь, коли у вас у руках є щось схоже на зброю. Отже, це насправді дискутовний досвід. Так, мені хочеться лібералізації, але мають бути якісь межі.
