Сергій Гаврилюк зі своїми собаками: Плюшею та Кіром. Фото: Суспільне Дніпро
Він одразу почав шукати свою собаку. Розміщував у соцмережах оголошення, але каже, все було марно. Аби якось пересуватися по місту, завів ще одного собаку-поводиря на прізвисько Кір. Однак не полишав надію все ж таки знайти Плюшу.
"Накрила така депресія… Немає, скажімо так, пухнастих очей, які б допомогли, та все", — говорить Сергій.
Щоб пересуватися по місту, Сергій, поки йшов пошук Плюші, завів Кіра. Фото: Суспільне Дніпро
Декілька тижнів тому йому зателефонували кінологи з Харкова та повідомили: знайшли собаку, схожу на Плюшу. Звіривши номер електронного чіпу, з'ясували, що це – вона. Сергій каже, одразу поїхав забирати її. Із собакою зустрілися в одному з парків міста.
"Десь у двадцяти метрах від неї був. Кажу: "Плюша!". І вона одразу різко до мене, і давай хвостиком махати. Кажу: "Де ти була, пропажа?". Радощі були неймовірні", — каже Сергій.
Виявилося, що два роки тому собаку підібрав військовий, після чого вона почала подорожувати по всій країні.
Зараз Сергій звикає до життя з двома поводирями. Розповідає: хоче стати кінологом, адже через повномасштабну війну багато військових втратили зір і такі собаки, як Плюша, допоможуть їм адаптуватися.
