Ремонт родина здійснювала власними силами та з обмеженим бюджетом.
Під час ремонту родина намагалася максимально зберегти первісний вигляд будинку / фото Суспільне Черкаси
Жителька Монастирища Наталія Григораш разом із родиною дала друге життя понад столітній хаті у селі Летичівка на Черкащині. Будинок, який дістався у спадок її чоловікові, став не лише місцем для життя, а й своєрідним родинним музеєм, що зберігає пам’ять про кілька поколінь.
Як розповіла жінка Суспільному, історія оселі бере початок у 1924 році. Хату почав будувати дід її чоловіка Кіндрат разом із дружиною Параскою, а завершилося будівництво приблизно у 1927 році. Пізніше тут мешкали наступні покоління родини. До 2017 року в будинку жила свекруха Наталії, а вже наступного року сюди переїхали її батьки з Одещини. Саме тоді родина й узялася за відновлення старої оселі.
За словами господині, під час ремонту вони намагалися максимально зберегти первісний вигляд будинку. Значних перепланувань не проводили, адже існуюче планування їй дуже подобається. Змін зазнала лише веранда, деякі вікна оновили, вставивши сучасні конструкції у старі рами. Попри те, що багато робіт ще попереду, нині хата вже є комфортною для життя.
Ремонт родина здійснювала власними силами та з обмеженим бюджетом. У будинку залишили старі двері, а деякі елементи інтер’єру свідомо не змінювали, щоб зберегти дух часу.
Одна з кімнат має особливу історію. Колись після зведення будинку там утримували домашніх тварин, однак згодом приміщення переобладнали під житлову кімнату, де виросло не одне покоління дітей.
Особливого затишку оселі додають родинні реліквії. Кімнати прикрасили самотканими рушниками, які свого часу виготовила сестра матері Наталії. Ці речі, привезені з Житомирщини, стали важливою частиною сімейної історії.
Після ремонту одну з кімнат облаштували для матері господині. Поруч розташовані кухня та ванна кімната. Власники частково адаптували будинок до сучасних потреб: замість великої печі встановили гіпсову перегородку, однак від традиційного опалення не відмовилися – піч збереглася в літній кухні.
Літню кухню також намагалися залишити максимально автентичною. Тут замінили лише старі низькі двері та планують продовжити реставраційні роботи.
“В цьому році ми тут поміняли двері. Раніше вони були дуже низенькі. На маму мою, на ріст мами – метр 50 вони, їх вистачило, на мій трошки не вистачало. Ну, літня кухня. Ще треба буде тут реставрувати та і реставрувати”, – зазначає жінка.
Зберігся й старий погріб, яким Наталія особливо пишається. За її словами, колись він успішно замінював холодильник і досі залишається незамінним у господарстві.
Наталія Григораш наголошує, що для їхньої родини цей будинок – значно більше, ніж просто нерухомість. Відновлюючи стару хату, вони водночас зберігають пам’ять про своїх предків і передають наступним поколінням історію власного роду.
Старі будинки в Україні
Нагадаємо, в Україні високо серед гір і лісів заховалася маленька хатина, де замість міського шуму – лише тиша, спів птахів і шелест вітру. Цей 111-річний будинок досі зберіг свій особливий затишок і атмосферу. Стару оселю збудували з букових колод, які навіть через століття залишаються міцними та добре утримують тепло. Будиночок має площу лише близько 14 квадратних метрів, у ньому немає водопроводу, електрики, мобільний зв’язок майже не працює.
