Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що ті, хто хоче обмежити Україну в ресурсах, по суті прагнуть змусити її до несправедливого миру, а Європу — зробити вразливою. За його словами, останні контакти з американськими посланцями показали, що очільник Кремля Володимир Путін не хоче вести переговори.
Про це Макрон написав у зверненні до французів у соцмережі X 14 листопада.
«Те, що вирішується в Україні, стосується нас безпосередньо. Ідеться про безпеку всіх нас. Допомагати Україні захищатися — це захищати Францію та французів», — написав Макрон.
За його словами, якщо Росія нав’яже свою волю європейській країні, ослабне вся Європа. Тому Україна знову була в центрі обговорень 12–13 листопада в Дубліні — на дев’ятому саміті Європейської політичної спільноти (ЄПС) і неформальному засіданні Європейської ради. Там, як пояснив президент Франції, учасники продемонстрували єдність щодо двох пріоритетів, і перший із них — допомогти Україні пережити зиму.
«Останні контакти з американськими посланцями це показали: Володимир Путін не хоче вести переговори. Його армія не просувається. Вона навіть відступає й зазнає значних втрат», — додав Макрон.
Проте він переконаний, що Путін робить ставку на те, щоб змусити Україну скоритися, посилюючи удари по цивільних і намагаючись цієї зими занурити країну в темряву. Цю ставку, на думку Макрона, треба зірвати, тобто й далі фінансово підтримувати Україну та допомагати їй захищати населення, електростанції й електромережі.
«Скажімо прямо: ті, хто хоче обмежувати Україну в ресурсах, по суті прагнуть змусити її до несправедливого миру й тривалої вразливості, а отже, зробити вразливою і Європу. Це дух поразки. Це рецепт наступної війни. Такою не може бути позиція Франції», — написав президент Франції.
Другим пріоритетом Макрон назвав роботу разом з Україною над справедливим і тривким миром. Європа, на його думку, має повною мірою долучитися до неї, оскільки від такого миру залежить і безпека континенту. За його словами, на саміті ЄПС ухвалили історичне рішення: 42 країни з ініціативи Франції схвалили декларацію про принципи, якими має керуватися безпека Європи.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Цій же меті, як пояснив Макрон, служить і робота коаліції охочих, яка готує гарантії безпеки для України. Її декларація, ухвалена на початку 2026 року в Парижі, передбачає підтримку Сил оборони України й підготовку багатонаціональних сил, які можуть розгорнути після припинення вогню. У Польщі, за його словами, тривають навчання, які мають показати готовність узяти в них участь. Наступна зустріч, щоб продовжити цю роботу, відбудеться 19 листопада в Берліні.
На думку президента Франції, тепер слід піти далі й чітко сказати, зокрема росіянам, чого Європа хоче після війни. Також, за його словами, треба уточнити, чого вона очікує від США для своєї безпеки в довгостроковій перспективі.
«У будь-якому разі хочу висловити тут своє переконання, що Україна, яка має першу конвенційну армію Європи, відіграє ключову роль разом із НАТО, у складі якого їй цілком є місце», — написав Макрон.
Що відомо про переговори щодо завершення війни
Тристоронні переговори між Україною, США та Росією відбувалися 10 та 11 листопада в Абу-Дабі.
Україну на переговорах представляли голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, очільник Офісу президента Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця. До делегації також увійшли голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький. Російську делегацію очолював помічник Путіна Володимир Мединський.
10 листопада Умєров повідомив, що українська делегація розпочала роботу в ОАЕ із зустрічі з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії.
Після цього розпочалися переговори в тристоронньому форматі Україна — США — Росія, які тривали два дні.
За підсумками першого дня тристоронніх переговорів українська делегація доповіла президенту Володимиру Зеленському про перебіг зустрічей. Він назвав тристоронній формат «конструктивним та доволі змістовним». За словами Зеленського, учасники обговорили гуманітарні питання, насамперед звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України та можливі заходи для деескалації.
Того ж дня, спілкуючись із журналістами під час візиту до Данії, президент зазначив, що в перший день тристоронніх зустрічей делегації обговорювали можливість обміну полоненими. За його словами, ідеться про формат «1000 на 1000», а можливо, й «1500 на 1500».
11 листопада тристоронні переговори завершилися. Арахамія назвав їх одними з найскладніших за час своєї участі в переговорному процесі. Мединський стверджував, що центральною темою була майбутня система європейської безпеки й що з окремих питань сторони дійшли взаєморозуміння. Кушнер описав другий день переговорів як змістовний, але напружений, зауваживши, що частина обговорених питань ще потребує додаткових консультацій.
12 листопада Віткофф і Кушнер провели в Кремлі переговори з Володимиром Путіним. Після цього американські посланці зустрілися із Зеленським в Ірландії. Того ж дня Кушнер заявив, що багатосторонні переговори щодо завершення війни відбудуться на тижні з 16 листопада. Водночас Зеленський зазначив, що ця зустріч може відбутися як в ОАЕ, так і в Швейцарії.
13 листопада лідери країн-членів Євросоюзу визначили своїх представників на переговорах між Україною, США та Росією щодо припинення російсько-української війни. Ними стали представники інституцій ЄС та країн Е5 (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Польща).
14 листопада Зеленський заявив, що питання вступу України до НАТО повернулося на порядок денний переговорів щодо завершення війни та гарантій безпеки. За його словами, європейські партнери кажуть, що членство України може посилити сам Альянс.
