За словами Поповича, Україна навчилася ці ракети “відхиляти від курсу”.
Є декілька причин, чому Росія майже не використовує “Кинджали” / фото Вікіпедія
Росія рідко використовує ракети “Кинджал” для ударів по території України, оскільки вони не завжди ефективні, бо Україна навчилася їх перехоплювати. Про це в етері на Radio NV сказав військовий оглядач Денис Попович.
Коментуючи інформацію про те, що в порівнянні з груднем 2025 року запас різних типів ракет в РФ в квітні залишається майже таким самим, він зазначив, що це тому, що у ворога є так званий НЗ, а також раніше випущені ракети гірше працюють, не зовсім ефективні.
“Є ще й третій аспект – обмеженість платформ для запуску цих ракет, щоб зробити залп всіма цими запасами. Плюс – треба залишати НЗ. І також невідомо коли ці ракети були виготовлені і в якому вони стані”, – сказав Попович.
За його словами, попри те, що РФ намагається обходити санкції, не всі комплектуюі для цих ракет є якісні. Він нагадав, що була інформація, що російські ракети “Кинджал” Україна може відхиляти від курсу.
“Бачимо, що попри значні запаси цих ракет, “Кинджали” вони використовують дуже рідко”, – наголосив Попович.
Російські запаси ракет – що відомо
Як повідомляв УНІАН, в ГУР розкрили обсяги запасів ракет, які зараз має країна-агресор, зазначаючи, що Москва намагається значно збільшити виробничі потужності підприємств свого військово-промислового комплексу й темпи виробництва нових ракет.
За інформацією розвідників, станом на середину квітня 2026 року РФ мала:
- балістичних ракет “Іскандер-М” – до 200 одиниць;
- крилатих ракет “Іскандер-К” – до 110 одиниць;
- гіперзвукових аеробалістичних ракет “Кинджал” – до 100 одиниць;
- крилатих ракет “Калібр” – до 460 одиниць;
- крилатих ракет “Онікс” – до 690 одиниць;
- крилатих ракет X-101 для літаків Ту-160, Ту-95 – до 120 одиниць;
- крилатих ракет X-22/32 (для Ту-22) – до 350 одиниць;
- гіперзвукових протикорабельних ракет “Циркон” – до 230 одиниць;
- балістичних північнокорейських ракет KN-23 – до 50 одиниць;
- ударних ракет РМ-48У для ЗРС типу С-300ПМ/С-400 – до 450 одиниць;
- керованих ракет Х-69 для літаків Су-30 МК, Су-34, Су-57 – до 25 одиниць;
- керованих авіаційних ракет типу Х-29/31/35/58/59 – до 2,6 тис. одиниць;
- балістичних ракет середньої дальності “Орєшнік” – до 10 одиниць.
Водночас станом на 1 грудня 2025 року Росія мала приблизно ж такі самі запаси.
