Конструкція безпілотників дозволяє їм ухилятися від російських зенітних систем.
Кількість переростає в якість / фото ua.depositphotos.com
З весни Україна різко збільшила кількість атак далекобійних безпілотників на Росію, які неодноразово вражали великі російські НПЗ і стали ключовим стратегічним активом Києва.
Видання Le Monde проаналізувало, як українським дронам вдається долати російську оборону на таких великих відстанях і в чому полягають їхні сильні сторони та обмеження.
1. Постійне збільшення дальності
Денис Штіллерман, один із засновників української компанії Fire Point, що виробляє дрони FP-1, заявив, що дальність їхнього польоту збільшилася з 1600 до 3400 кілометрів.
Інженери Fire Point нещодавно змінили конструкцію крила, покращивши підйомну силу та зменшивши витрату палива. Ця зміна також дає змогу використовувати паливні баки більшого об’єму. Незважаючи на це, безпілотник залишається надлегким, а його боєзапас – від 50 до 120 кілограмів – обернено пропорційний відстані, яку він має подолати, зазначає видання.
2. Кількість – “сама по собі якість”
До літа 2025 року, за даними Генерального штабу, дрони FP-1 і FP-2 вже забезпечували 59% глибоких ударів і 54% влучень. Ефективність FP-1 частково зумовлена його граничною простотою, що знижує витрати та дозволяє налагодити великомасштабне виробництво.
“Кількість сама по собі є якістю”, – зазначає Олена Крижановська, член Канадської асоціації НАТО.
Більшість дронів перехоплюються, як і 80–90 % російських безпілотників “Герань”, збитих над Україною, але ця стратегія насичення все одно виявилася ефективною.
3. Російська оборона залишається вразливою
Базова конструкція безпілотників дозволяє їм ухилятися від зенітних систем, призначених насамперед для перехоплення набагато швидших і високолітаючих цілей, пояснив Тібо Фуйє, науковий директор Інституту стратегії та оборонних досліджень Ліон-III. Він також зазначив, що велика територія Росії ускладнює її оборону.
“Жодна система ППО у світі не може гарантувати абсолютного захисту, – сказала Крижановська. – Більше того, наприкінці зими та на початку весни українські військові провели кампанію зі знищення російських систем ППО, створивши коридори, які дозволили більшій кількості безпілотників досягти своїх цілей”.
4. Автономія для уникнення перешкод
Згідно з повідомленнями російської преси, аналіз захоплених безпілотників “Лютий” показує, що вони оснащені модулями Skynode S, які забезпечують “комп’ютерний зір”. Порівнюючи попередньо запрограмований план польоту – частково заснований на розвідувальних даних, наданих закордонними партнерами України в Києві – із зображеннями в реальному часі з бортової камери, система може коригувати траєкторію безпілотника за потреби, без GPS чи зв’язку, що робить його несприйнятливим до перешкод.
Модулі Skynode S також дозволяють автоматично розпізнавати заздалегідь запрограмовані цілі. Водночас ця автономність є лише частковою і не дозволяє безпілотнику адаптуватися до несподіванок або ухилятися від перехоплювачів.
5. Ракети залишаються незамінними
За даними дослідників із Королівського інституту об’єднаних служб у Великій Британії, українські безпілотники дальньої дії з невеликими вибуховими зарядами часто завдають незначної шкоди, яку можна швидко усунути.
“Ми, безумовно, спостерігаємо зміну балансу глибоких ударів, але російські залпи часто супроводжуються набагато більш руйнівними ракетами, тоді як українські майже виключно базуються на безпілотниках”, – сказав Фуйє.
Українські атаки на Росію
Як писало Associated Press, у липні Україна потроїла кількість дальнобійних ударів по РФ порівняно з січнем.
Водночас експерти оцінюють, що лише 5–9 % випущених Україною ракет долають російську ППО.
