"Опоненти законопроєкту №12384 сьогодні активно закликають не допустити його ухвалення, лякаючи українців «забрудненням питної води», «захопленням берегів» та іншими гучними страшилками, але якщо відкинути емоції, залишається просте питання: де наукові докази?
Понад 60 років українські водосховища, озера та лимани використовуються для рибогосподарської діяльності. За цей час не існує жодного науково підтвердженого факту, який би доводив, що вирощування рослиноїдних риб системно погіршує якість питної води.
Навпаки. Товстолоб і білий амур виконують функцію природних меліораторів: стримують «цвітіння» води, контролюють заростання водойм та допомагають підтримувати екологічний баланс.
Складається враження, що замість професійної дискусії навколо законопроєкту суспільству нав’язують страхи та припущення, щоб не допустити його ухвалення.
Та що насправді означатиме збереження нинішньої ситуації?
подальше скорочення виробництва української риби;
зростання залежності від імпортної продукції;
втрату інвестицій у рибну галузь;
скорочення робочих місць у регіонах;
зменшення обсягів зариблення та біомеліорації водойм.
Сьогодні Україна вже імпортує близько 80% рибної продукції. Тому виникає логічне питання: кому вигідно блокувати законодавчі зміни, які можуть дати поштовх розвитку українського рибництва?
Ми підтримуємо державний контроль, екологічний моніторинг та науковий підхід й рішення щодо майбутнього цілої галузі мають прийматися на основі фактів, а не гучних заголовків.
Бо коли без переконливих доказів намагаються зупинити закон, який може підтримати українське виробництво, продовольчу безпеку та розвиток громад, варто задуматися: це справді боротьба за екологію чи спроба зберегти статус-кво, за якого Україна й надалі залишатиметься залежною від імпортної риби".
Руслан Мельник,
голова ГС “Перша рибна біржа”, пост у Facebook
*реклама
