Коли збільшилася швидкість дронів, змінилися й підходи до виявлення повітряних цілей, наголосив експерт.
Храпчинський розповів, як вирішити проблему реативних дронів для Києва / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com, скриншот
Реактивні дрони стали частіше долітати до Києва через кілька областей, оскільки їх набагато складніше збивати через їхню швидкість. Щоб вирішити проблему, Україна наразі працює над розгортанням більшої кількості засобів радіолокації та радіоелектронної боротьби.
Про це в коментарі УНІАН заявив Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер повітряних сил в резерві.
“Ворог змінив тактику застосування реактивних БПЛА. А це скорочення реакції, умовно, з 60 секунд до шести, тому що швидкість 500 км/год у середньому. Безумовно, коли ворог використовував “Шахеди” на двигунах внутрішнього згоряння (ДВС), між областями працювали мобільні вогневі групи, вони працювали і з гарматами, і з дронами-перехоплювачами”, – сказав він.
Відповідно, за словами експерта, коли збільшилася швидкість дронів, змінилися й підходи до виявлення повітряних цілей.
Читайте також:
Зможе сам літати та керувати роєм дронів: Китай розкрив таємницю нового винищувача
Російській армії передали партію танків Т-80БВМ з новими штурмовими комплектами (фото)
Україна розробляє ракети, оснащені штучним інтелектом: деталі від Business Insider
“Засобів радіолокації або протидії вже недостатньо, якщо ми кажемо саме про таку загрозу. Саме тому треба казати про розгортання більшої кількості засобів радіолокації, більшої кількості засобів радіоелектронної боротьби. Важливо ще застосування ворогом 16-канальних CRPA-антен, які більш стійкі до завад. Тому зараз неправильно казати, що нема чим збивати. Натомість зараз працюють над вдосконаленням принципів і підходів щодо застосування засобів ураження, які зможуть перехопити їх на підльоті до основних місць”, – зазначив Храпчинський.
Він пояснив, що наразі Україна активно використовує для боротьби з реактивними дронами класичні системи ЗРК, ПЗРК і авіацію, тобто ракети класу повітря-повітря або поверхня-повітря, але паралельно йде активний пошук рішень, щоб ефективніше протидіяти нинішнім загрозам.
“Реактивний дрон – це профіль класичної крилатої ракети. Але одна справа – крилата ракета, інша справа – дрон, який менший за площею, і, відповідно, у нього ефективна площа розсіювання для класичних засобів радіолокації набагато менша, тобто його складніше виявити. Саме для цього потрібно використовувати більше тактичних РЛС, які працюють у відповідних діапазонах, здатних виявити, супроводити, обробити сигнал і підсвітити ціль для знищення”, – пояснив експерт.
Водночас наразі, за його словами, кількість розгорнутих засобів не дозволяє Україні створити суцільне радіолокаційне поле для захисту неба.
“Умовно, засоби радіолокації Ground Master 300 – це дороговартісний продукт, який постачається нам в обмеженій кількості, тому що вони коштують мільйони доларів. Ми також обмежені в тактичних РЛС щодо постачання, наприклад, таких як ізраїльська RADA або американський EchoShield. Вони не коштують мільйони, але в середньому одна станція коштує близько 700 тисяч доларів. Тому треба шукати власне рішення. Ми створили засоби, які дозволяють виготовляти продукт в рамках 300 тисяч доларів. Тобто це на 50% дешевше за будь-які західні аналоги”, – сказав Храпчинський.
Він пояснив, що це дозволить українським захисникам масштабувати потрібні засоби боротьби і, відповідно, за рахунок здешевлення збільшити радіолокаційне поле:
“І це буде одним із елементів, який суттєво покращать протидію. До кінця року точно масштабуємо кількість таких засобів”.
Реактивні дрони – що відомо
Як повідомляв УНІАН, реактивні дрони російських окупантів типу “Герань-4” та “Герань-5” летять на висоті 5–7 кілометрів і стають недосяжними для деяких засобів протиповітряної оборони. Традиційно для прориву ППО використовується маловисотний політ, але ворог часом обирає висотні маршові ділянки, на яких реактивні дрони добре та стабільно видно на радіолокаційних станціях.
З 2022 року Україна наростила та розвинула засоби боротьби саме з маловисотними цілями – у випадку, коли умовний “Шахед” летить на висоті 100–200 метрів, із ним ефективно можуть боротися мобільні вогневі групи з кулеметним озброєнням. Навіть якщо ворог підіймав висоту польоту гвинтових дронів до 1–2 км, то проти них також ефективно працювали зенітні дрони та зенітна артилерія.
Водночас, якщо ціль летить на висоті 7 км, то безпорадною стає ціла низка засобів протиповітряної оборони. Наприклад, зенітна самохідна артилерійська установка Gepard може ефективно збивати цілі на висотах до 3,5 км.
