Ватажок “Барбекю” оголосив прем’єру війну: чому банди захопили столицю Гаїті та що відбувається в країні

Люди втішають жінку на площі, звідки медики щойно забрали тіла двох людей, застрелених вранці учасниками бандформування, Порт-о-Пренс, Гаїті, 18 березня 2024 року. REUTERS/Ralph Tedy Erol

З понеділка, 18 березня, кілька громад Гаїті без світла, а в сусідню Домінікану — черги з перекупників найважливіших товарів. Головні дороги країни перерізані бандитами, вони також захопили аеропорт та вʼязницю, палять поліцейські відділки та викрадають бізнесменів. Прем’єр країни Аріель Анрі пішов у відставку. Союзники Гаїті чекають на тимчасовий уряд, проте банди заявили, що не визнають його. Суспільне розповідає, що відбувається на Гаїті.

Банди проти уряду

3 березня прем’єр-міністр країни Аріель Анрі вирушив у Кенію домовлятися про розміщення на Гаїті міжнародного контингенту для боротьби з бандитизмом. Тоді ж один із лідерів бандитів на прізвисько "Барбекю" оголосив прем'єру війну. За день після цього об’єднані злочинні угруповання штурмували вʼязницю у столиці Порт-о-Пренсі та звільнили 4000 в’язнів, а також захопили міжнародний аеропорт. На 5 березня, за даними ООН, банди контролювали вже 80% міста.

Зіткнення відбуваються не тільки в столиці, а й перекинулися на інші міста країни — Леоган, Лафіто. Там, як і в Порт-о-Пренсі, банди підпалюють поліцейські дільниці та намагаються перекривати шляхи постачання їжі, палива і води.

З 4 березня у Гаїті діє нічна комендантська година. Євросоюз евакуює з країни дипломатів. У неділю, 17 березня, в Маямі приземлився перший за два тижні рейс з Гаїті — на ньому від хаосу рятувалися 47 американців. Рейс був чартером з аеропорту Кап-Аїтьєн, четвертого за кількістю населення міста країни. Кап-Аїтьєн став притулком для переселенців. До нього намагаються дістатися з захопленої бандами столиці або з інших небезпечних місць.

Також табір для втікачів є на околиці Порт-о-Пренса. Це державна аргентинська школа Bellegarde, але до неї важко дістатися через стрілянину та блокпости. Там зараз перебувають 1575 людей.

Тільки з початку березня на Гаїті зʼявилося 15 тисяч внутрішніх переселенців, а всього за останні роки їхня кількість сягнула 360 тисяч, понад половина з них — діти.

Колишній поліцейський Джиммі Шеризʼє на прізвисько “Барбекю”, нині лідер бандитського альянсу G9, в оточенні членів банди після пресконференції, Порт-о-Пренс, Гаїті, 5 березня 2024 року. REUTERS/Ralph Tedy Erol

Чому все це відбувається

Це протистояння банд та влади тягнеться щонайменше три роки. Як стверджують колишні посадовці Гаїті, протягом останніх років частина уряду співпрацювала з бандами, а потім вони вийшли з-під контролю. У 2021-му члени одного з угруповань вбили президента країни Жовенеля Моїза. Перед смертю він призначив премʼєром ексміністра охорони здоровʼя Аріеля Анрі, але його не встиг затвердити парламент. Проте, за підтримки США, Канади та інших ключових союзників Гаїті, Анрі все ж обійняв посаду прем’єр-міністра країни. Він пообіцяв провести президентські вибори, яких не було з 2016-го, та налагодити ситуацію — уже натоді, у 2021-му, половину столиці контролювали банди.

Зараз у столичному регіоні діють понад 100 злочинних угруповань. Вони іноді обʼєднуються як-от для війни з урядом, іноді — бʼються за райони впливу між владою та між собою, захоплюють райони, де є великий бізнес, викрадають людей та змушують платити їм. Порт-о-Пренс цікавить банди, адже тут розташовані міжнародний порт, аеропорт, посольство та перетинаються головні дороги Гаїті.

Бандам протистоїть Національна поліція та самоорганізований рух опору — bwa kale. Він достатньо радикальний, тож в протистоянні доходить до обопільних страт, без суду.

Офіцери поліції беруть участь в операції біля пенітенціарної установи у місті Порт-о-Пренс, Гаїті, 14 березня 2024 року. REUTERS/Ralph Tedy Erol

До чого тут Кенія

Минулого року влада Кенії зголосилася очолити міжнародний збройний контингент, який вгамував би гаїтянські банди, і виділити для цього тисячу поліцейських. Ще дві тисячі солдатів пообіцяла інша африканська країна — Бенін, а фінансувати цю операцію готові США.

Проте в січні Верховний суд Кенії призупинив рішення щодо Гаїті. 3 березня Аріель Анрі вирушив у Кенію рятувати угоду, але вже наступного дня об’єднані банди розпочали атаки. Врешті 11 березня Анрі подав у відставку. Замість його уряду тепер має запрацювати перехідна рада, яка повинна призначити нового тимчасового прем’єр-міністра.

До сьогодні на Гаїті все ще вирішують, хто увійде до цієї ради. Політичні сили змагаються за важелі впливу, одна фракція взагалі відхилила план створення уряду. Так само його відхилили об’єднані банди, заявивши, що "народ Гаїті сам обере владу". Міжнародна спільнота не втручається, хоча раніше США та інші країни Карибського басейну підтримали план з тимчасовим перехідним урядом.

Люди проходять повз тіла двох чоловіків, які були застрелені учасниками бандитського альянсу в Порт-о-Пренсі, Гаїті, 18 березня 2024 року. REUTERS/Ralph Tedy Erol

Гуманітарна ситуація

Гаїті з березня 2020 року позначене четвертим — найвищим — рівнем небезпеки для мандрівників. Згідно зі звітом ООН, за 2023 рік в країні подвоївся відсоток убивств — 41 на кожні 100 000 людей — і це один з найвищих показників у світі. Держдеп США називає гуманітарну ситуацію на Гаїті однією з найскладніших у світі та найгіршою в цій країні за багато років.

18 березня енергетична компанія Гаїті оголосила, що чотири підстанції в столиці та інших місцях виведені з ладу. Частина Порт-о-Пренса залишилася без світла.

У Гаїті важко потрапити з-за кордону, щоб передати допомогу: головний міжнародний аеропорт і наземні пункти пропуску закриті. Ключові дороги контролюють банди та вимагають хабарі за можливість проїхати, тож ціни в і так бідній країні зростають.

У громадах Порт-о-Пренса — черги, аби взяти продовольство від Всесвітньої продовольчої програми ООН. BBC поговорило з мешканцем столиці Гаїті, який втік з дому з родиною до Кап-Аїтьєна. Фанель П’єр розвивав бізнес з імпорту будматеріалів, але справу відібрати бандитські угруповання, а його самого мало не викрали. Тепер його родина живе "в крихітній халупі", покинувши в Порт-о-Пренсі семикімнатний будинок.

Сусідня з Гаїті Домініканська Республіка почала суворіше ніж зазвичай охороняти кордон. На ньому скупчилися торговці, які намагаються потрапити в Домінікану, щоб купити продукти та перепродати їх вдома. Влада Домініканської Республіки побоюється, що до неї втечуть в’язні, яких нещодавно звільнили гаїтянські банди.

Як пише The Guardian, відносини між двома країнами, розташованими на одному острові, ніколи не були легкими. За останні роки Домініканська Республіка вислала десятки тисяч гаїтян і вихідців з Гаїті, а домініканський президент Луїс Абінадер заборонив в’їзд біженцям.

Люди тимчасово залишають свої будинки з речами та продуктами, щоб уникнути сутичок з учасниками банд у місті Порт-о-Пренс, Гаїті, 6 березня 2024 року. REUTERS/Ralph Tedy Erol

Що привело Гаїті до кризи

Гаїті з 1700-х років була французькою колонією. На початку XIX століття країна після 13 років революції скинула колонізаторів і стала першою у світі республікою під керівництвом темношкірих. Але Європа та Америка не поспішали визнавати молоду державу, адже це могло б дати приклад іншим колоніям. Франція ж узагалі зажадала компенсації за втрату власності (серед такої "власності" були й раби). Гаїті з 1925 року мала сплатити 150 мільйонів франків — за різними оцінками, на сьогодні це можна перерахувати на суму від 4 до 21 млрд доларів, і виплачувала їх майже 100 років.

Також в країні двічі — в 1991 і 2004 роках — унаслідок перевороту скидали президента Жана-Бертрана Арістіда, ліберала, якого підтримували робітники та малозабезпечений клас Гаїті. Востаннє його усунули за сприяння США.

Дослідник Кенан Малік підсумовує: "Сьогодні гаїтянської держави майже не існує. Її функції, від охорони правопорядку до охорони здоров'я, від освіти до соціальних послуг, були передані неурядовим організаціям, органам ООН, банкам розвитку, приватним компаніям. Особливо після руйнівного землетрусу 2010 року".

Джерело

Новини України