На її подвір’ї росте приблизно десять горіхових дерев, а деякі з них з’явилися ще до 1965 року.
За словами жінки, вона береться за горіхи щоразу, коли має вільний час або хоче перепочити після роботи на городі / фото – ua.depositphotos.com
Жителька села Гречинці на Хмельниччині – 80-річна Феодосія Бездушняк – вже чверть століття займається збором і заготівлею волоських горіхів. Як пише “Суспільне”, на її подвір’ї росте близько десяти дерев, деякі з них жінка пам’ятає ще з 1965 року. Горіхи для неї – не лише можливість заробити додаткові гроші, а й своєрідний спосіб відпочинку.
За словами Бездушняк, вона береться за горіхи щоразу, коли має вільний час або хоче перепочити після роботи на городі. Жінка сідає перед телевізором чи планшетом і розколює плоди – іноді вдень, іноді ввечері.
“Коли є час, чи десь на городі була, стомилася, хочу відпочити, прихожу до хати, сідаю, включаю щось в телевізорі або на планшеті та й б’ю горіхи. І ввечері сідаю, і вдень. Такий відпочинок: сіла та б’ю”, – розповіла вона.
На подвір’ї росте приблизно десять горіхових дерев. Деякі з них з’явилися ще до того, як Феодосія вийшла заміж у 1965 році. Частина дерев досі добре плодоносить, інші майже не дають урожаю.
Раніше жінка здебільшого продавала горіхи цілими, однак тепер спочатку розколює їх, а потім сортує ядра за розміром, кольором і цілісністю. Найдорожче цінуються цілі половинки, які називають “метеликами”. Окремо вона відкладає четвертинки та дрібні шматочки.
Вартість залежить не лише від розміру, а й від кольору ядра. Світлі цілі половинки продаються дорожче, тоді як коричневі та рудуваті коштують менше. За дрібні частини покупці пропонують окрему ціну.
Цьогорічний урожай, за словами пенсіонерки, менший, ніж зазвичай. За сезон їй вдається зібрати приблизно три-чотири мішки горіхів.
Найбільше роботи додається восени, коли плоди починають масово падати з дерев. Жінка збирає їх навіть під час дощу та вітру. Спочатку проходить уздовж дороги, щоб підібрати горіхи, які можуть розчавити автомобілі, а потім вирушає до саду.
Зібрані плоди Феодосія миє, після чого розкладає у провітрюваному приміщенні, щоб вони висохли. Потім складає горіхи в сітки або мішки й поступово дістає їх для очищення та сортування.
Колись жінка разом із родиною струшувала горіхи з дерев, коли зелена оболонка починала розтріскуватися. Для цього використовували довгі палиці. Тепер Бездушняк чекає, поки плоди впадуть самі: діти роз’їхалися, а чоловік помер, тож допомогти зі збором уже нікому.
Шкаралупу від волоських горіхів господиня не викидає – використовує її як розпал для грубки. За її словами, вона добре горить: достатньо покласти кілька жмень шкаралупи разом із дровами, щоб вогонь розгорівся.
За роки роботи Феодосія випробувала різні способи розколювання горіхів. Спочатку користувалася молотком і дошкою, а тепер пристосувала для цього звичайну пельменницю. Горіх кладе на неї та розбиває, перевернувши пристрій не так, як його використовують для приготування пельменів.
Читайте також:
Десятки правнуків та 4 праправнуки: 104-річна жителька Львівщини розкрила секрет довголіття
Досі займається господарством: у Хотині привітали жінку, якій виповнилося 100 років
Пара купила занедбану хату з 20 сотками: одна деталь стала великим сюрпризом (відео)
Попри поважний вік, жінка й далі порається по господарству. Крім горіхів, вона сушить яблука, збирає насіння кропу та готує консервацію з плодів, які вирощує власноруч.
Скільки заробляє на гарбузах жителька Чернігівщини
Нагадаємо, що жителька села Роздольне на Ніжинщині Любов Гончар щороку вирощує гарбузи, збирає з них насіння та здає заготівельникам. Цьогоріч за кілограм платять 55 гривень – менше, ніж торік
За раз жінка може вибрати 15-літрове відро насіння. Гарбузи жінка розколює сокирою, вибирає насіння, яке обов’язково потрібно промити, щоб воно не злипалося. Потім розкладає насіння на підстилці на возі, аби стекла вода й воно трохи підсохло на повітрі, досушує на печі.
