Верховна рада. Фото: Facebook/ВРУ
У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій. Авторками документами є нардепки від "Слуги народу" Галина Третьякова та Мар’яна Безугла.
Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті парламенту.
Що пропонує законопроєкт
Пропонується притягувати до кримінальної відповідальності та позбавляти волі від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна у разі, якщо громадянин України привласнив державні функції, зокрема представив Україну на:
- міжнародних заходах,
- перед уповноваженими особами,
- агентами іноземних держав,
- представниками міжнародних організацій.
Йдеться також про представлення України за допомогою листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування без надання на те повноважень та погоджень у визначеному законом порядку.
Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, пропонують карати позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Реакція на проєкт закону
Правозахисниця Олександра Матвійчук заявила, що цим документом влада прагне регулювати діяльність людей, які "адвокатують інтереси країни та захист людей на міжнародній арені".
"Спочатку віддячили волонтерам за "привласнення державних функцій" та затикання дірок, де уповноважені органи не давали ради, і запровадили безумне регулювання волонтерської роботи. Потім ввели державний контроль за громадськими організаціями, які займаються реформами на національному та місцевому рівнях, і ухвалили закон про лобіювання, який в країнах ЄС побудований як механізм прозорості, а не контролю. А тепер на черзі люди, які адвокатують інтереси країни та захист людей на міжнародній арені "без повноважень та погоджень"", — написала Матвійчук.
Нардеп Віталій Безгін написав на своїй сторінці у Facebook, що є дикістю забороняти громадянам України представляти Україну на міжнародних заходах, ще й погрожувати позбавленням волі.
"Нам потрібна здорова консолідація всіх гілок влади та громадянського суспільства на міжнародній арені, щоб чинити гідний дипломатичний опір агресору! One voice policy досягається не шляхом заборон!", — підкреслив політик та закликав авторів відкликати проєкт закону.
Пояснення авторки законопроєкту
Ініціаторка законопроєкту Мар'яна Безугла на сторінці у Fecebook пояснила, що документ — це аналог американського "Акту Логана", який досі чинний у США.
Документ був ухвалений 30 січня 1799 року. Федеральний закон встановлює кримінальну відповідальність за ведення переговорів неуповноваженими американськими громадянами з іноземними урядами, які ведуть дискусію зі США. Мета закону – запобігти підриву офіційної позиції держави. Закон був ухвалений після переговорів сенатора Джорджа Логана з Францією у 1798 році та був підписаний президентом Джоном Адамсом 30 січня 1799 року.
Безугла пояснила, що 1798 році, коли між США та Францією зав'язалася так звана квазівійна, американський президент Адамс відправив до Парижа трьох посланців вести мирні переговори, які виявилися марними. Тоді у Францію вирушив на свій страх і ризик квакер, пацифіст Логан.
Він заявив, що приїхав розтлумачити французам походження антифранцузьких настроїв, що панували в Америці. Він пояснив їх підступами британських ворогів Франції, які вели у США пропаганду проти французів.
Через кілька днів після приїзду Логана французи зробили ряд кроків: зняли з Америки торгове ембарго і випустили полонених ними американських моряків, що порушило плани силового паритету та породило нові зобов’язання США.
Другий президент США Джон Адамс був такий розгніваний самоназваною місією Джорджа Логана, що домігся ухвалення закону, який забороняє подібну діяльність. Складання закону зайняло лише кілька днів. У палаті представників він пройшов із рахунком 58:36, а в сенаті – 18:2. Судити самого винуватця згідно із законом його імені вже не могли, бо той не мав зворотної сили. Навіть більше, Логан був обраний до Сенату США і просидів там шість років, але так і не домігся скасування закону Логана.
У 1994 році до закону були внесені поправки, згідно з якими розмір штрафу за порушення було змінено. Порушення закону Логана є кримінальним злочином.
Хто був покараний Законом Логана
Як розповіла Безугла, лише кільком людям були пред'явлені звинувачення у порушенні Закону Логана.
Перша спроба пустити в дію закон була зроблена в 1803 році, коли фермер з Кентуккі, на ім'я Френсіс Флауерной надрукував у газеті Frankfort Guardian of Freedom статтю "Західний американець", яка закликала заснувати на захід від тодішніх США окрему державу, яка уклала б союзний договір з Францією. Автор скористався псевдонімом, який швидко розсекретили. Місцевий федеральний прокурор, призначений Адамсом, скликав велику комісію, яка порушила проти фермера кримінальну справу за законом Логана.
У 1852 році проти іншого американця порушили справу за лист до Президента Мексики.
У 1987 і 1988 роках президент Рейган був розлючений втручанням спікера палати представників демократа Джима Райта в переговори в Нікарагуа, і Рада національної безпеки США розглядала питання про залучення Райта до суду за порушення закону Логана.
У березні 2015 року 47 сенаторів-республіканців оприлюднили свій відкритий лист уряду Ірану щодо угоди про замороження іранської ядерної програми, який потім підписали Обама та лідери п'яти інших держав. Автори листа попереджали, що цей документ не матиме чинності закону, оскільки Обама не надішле його на затвердження в сенат США, і може не пережити його правління. У США пролунали заклики використати щодо авторів закон Логана. Петиція з такою вимогою зібрала 320 200 підписів на сайті Білого дому.
Як повідомила Безугла, жоден з винуватців не був засуджений, але Акт Логана часто використовується як прецедент в політичних баталіях та є успішним превентивним заходом два століття американської історії.
Що в Україні може бути теоретично розцінене, як прецедент Логана
На думку Мар’яни Безуглої, в Україні таким прецедентом могла б стати поїздка депутатів ОПЗЖ до Росії в березні 2020 року.
Також вона повідомила, що на голосування її законопроєкт виноситись не буде.
