Риби мали боротися з водоростями та слимаками.
Проблема інвазивних коропів не лише екологічна фото pexels.com
Понад 50 років тому у США завезли чотири види азійських коропів – товстолобика, білого амура, чорного амура та строкатого товстолобика – щоб вони природним шляхом очищали ставки від водоростей і слимаків, повідомляє The Times of India. Проте риба втекла з ферм і перетворилася на одну з найбільших проблем інвазивних видів в Америці.
Амура завезли ще на початку 1960-х спеціально для боротьби з водяними бур’янами, а товстолобиків – уже в 1970-х, щоб покращити прозорість води, адже вони живляться водоростями та завислими органічними частинками. Чорного амура запустили приблизно в той самий період – цю рибу використовували проти слимаків, молюсків та паразита-жовтого гельмінта у ставках аквакультурних господарств, повідомляє Іллінойський університет.
За даними Служби рибальства та дикої природи США, риба вирвалася на волю в 1970-х під час повеней: вода піднялася настільки, що переповнила ставки ферм та очисних споруд, і коропи потрапили просто в басейн річки Міссісіпі. Дослідницький центр водних інвазивних видів при Університеті Міннесоти уточнює, що товстолобики втекли саме після сильної повені, яка змусила ставки рибних господарств вийти з берегів.
Опинившись на волі, риба швидко освоїла розгалужену мережу річок. Як зазначає Геологічна служба США, вже за десять років коропи розселилися річками Міссісіпі, Міссурі та Іллінойс, утворивши стійкі популяції на величезній території.
Поширювалися види по-різному. За даними Служби рибальства та дикої природи США, білий амур виявився найпоширенішим – його знайшли в усіх Великих озерах, окрім озера Верхнього, тоді як товстолобики й чорний амур переважно залишаються в басейні Міссісіпі, хоча їхній ареал і далі розширюється на північ. У Міннесоті першого амура впіймали ще 1977 року поблизу Вінони, товстолобика – 1996-го в озері Сент-Круа, а строкатого товстолобика – 2008-го в басейні Міссісіпі. Чорного амура в водах штату досі не фіксували.
Проблема інвазивних коропів не лише екологічна. Ці риби напряму конкурують з місцевими видами за їжу та середовище проживання, порушуючи харчовий ланцюг великих річок Середнього Заходу – товстолобики фільтрують воду, забираючи планктон, яким живляться веслоніс, шед та молодь промислової риби. А строкатий товстолобик додає ще й небезпеки для людей: він здатний вистрибувати на кілька метрів з води, злякавшись шуму мотора човна, що вже неодноразово ставало вірусними відео в соцмережах – і водночас реальною загрозою для тих, хто плаває такими річками.
Наразі федеральні агентства та влада штатів продовжують моніторинг басейну Міссісіпі, аби не допустити подальшого поширення риби в нові водойми. У Міннесоті з початку 2000-х діє окрема програма стримування, яка включає вилов, мічення риби та аналіз екологічної ДНК, а план дій щодо інвазивних коропів востаннє оновлювали 2024 року.
Екологічні проблеми
Раніше ми писали про іншого “зеленого загарбника” – крижану траву (Carpobrotus edulis), яку ще на початку 1900-х завезли до Каліфорнії з Південної Африки, щоб зміцнювати ґрунт уздовж залізничних колій. Сьогодні цей сукулент вкрив великі ділянки узбережжя штату, витісняючи місцеві рослини та порушуючи природний рух дюн. За даними організації PlantRight, щороку один кущ розростається приблизно на метр і здатен розповзтися до 50 метрів, а його пагони самі пускають нове коріння.
